- •Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •Методи політологічних досліджень.
- •Основні категорії і функції політології.
- •Місце політології в системі наук про суспільство.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- •3 Основні гіпотези б:
- •Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- •3) Дискусії навколо питання про співвідношення теоретичної та практичної політичної науки.
- •Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •Етап: поч.90-х рр.- по цей час – Сучасний етап.
- •Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- •Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- •Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- •4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- •Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- •Основні концепції політики.
- •2. Субстанційні визначення.
- •Специфіка та структура політичної діяльності.
- •Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- •Влада як інструмент політики.
- •Основні політологічні концепції влади.
- •Проблема ефективності політичної влади.
- •Легітимність політичної влади.
- •Соціальні відносини як відносини політичні.
- •Соціальна стратифікація і політика.
- •Соціальна політика і соціальна справедливість.
- •Етнонаціональні спільності як суб’єкти та об’єкти політики.
- •Особливості державного регулювання національних відносин в умовах незалежної України.
- •Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- •Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •Основні політологічні концепції демократії.
- •Політичні принципи демократії.
- •Сутність демократизації як політичного процесу.
- •Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- •Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- •Відмінності між країнами цсє та снд
- •Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- •Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- •Особливості демократичного транзиту в Україні.
- •Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- •Політична система України.
- •Держава, її основні ознаки та функції.
- •Правова держава та проблеми її побудови в Україні.
- •Держава і громадянське суспільство.
- •Основні типи сучасних виборчих систем.
- •Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •Структура сучасних парламентів.
- •Бікамералізм у світовій парламентській практиці.
- •Депутатський імунітет та індемнітет і практика їх застосування в сучасних парламентах.
- •Функції парламентів.
- •Форми парламентського контролю.
- •Процедура розпуску парламентів: світова практика.
- •Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- •Ознаки і функції політичних партій.
- •Типологія політичних партій.
- •Сучасні партійні системи.
- •Групи інтересів і політика.
- •Сутність та основні типи політичних режимів.
- •Сутність, структура і функції політичної культури.
- •Сутність і структура політичної свідомості.
- •Політична ідеологія та її функції.
- •Типологія політичної культури.
- •Концепція громадянської культури г. Алмонда і с.Верби.
- •Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- •Політична поведінка особи.
- •Політична соціалізація.
- •Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- •Сутність та обґрунтування теорії політичних еліт.
- •Елітаризм і демократія.
- •Бюрократія як соціально-політичне явище.
- •Бюрократія і демократія.
- •Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •Типологія політичного лідерства.
- •Основні вимоги до сучасного лідера.
- •Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- •Генезис і основні риси консерватизму.
- •Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- •Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
- •Сутність та ідейні засади різновидів політичного екстремізму.
- •Політичний розвиток як модернізація
- •Роль еліти в політичний модернізації України.
- •Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- •Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- •6. Государство сыграло большую роль в модернизации экономики Японии.
- •Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- •Поняття геополітики та основні підходи до його визначення.
- •Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- •Геополітична концепція атлантизму.
- •Геополітична концепція євразійства.
- •Головні вектори сучасної української геостратегії.
- •Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки.
- •2 Причини необхідності з’ясувати шляхи перетворення суто географічного терміну серединна Європа в політичну дійсність:
- •Основні напрями діяльності Римського клубу.
- •Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- •Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- •Глобалізація та інформаційна революція як чинники сучасних політичних процесів.
- •Мондіалізм – доктрина «нового світового порядку».
- •Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- •Обновления и экспансии, «новая сравнительная политология» (с начала 50-х по конец 70-х годов);
- •Кризиса и отпочковывания субдисциплин, «плюралистичная сравнительная политология» (с середины 70-х годов по настоящее время).
- •Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- •Сша и Западная Европа:
- •Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- •1. Неконституционная исполнительная власть
- •2. Федерализм
- •3. Президентские системы
- •Достоинства и недостатки президенциализма
- •4. Президентско-парламентская система
- •5. Премьерско-президентская система
- •Полупрезидентские системы
- •6. Парламентская система
- •Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- •1. Модель относительной автономии.
- •Специфіка мови як одного із засобів політики.
- •Основні методи політичного прогнозування.
- •Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •100.Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- •Популізм як політична технологія.
- •Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері.
- •Потенційний політичний товар.
- •Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- •Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу.
- •Социально-энергетические ресурсы власти:
- •Экономические ресурсы власти:
- •Культурно-информационные ресурсы:
- •Особливості державного політичного маркетингу.
- •Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- •108. Поняття „інформаційна еліта” та „медіабюрократія”.
- •109. Вплив Інтернету на політичні процеси: інформаційні війни, антиглобалістські акції, Інтернет-партії, „псевдодержави”.
- •110. Поняття „психологічна війна”. Військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни.
Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
Американська школа:
- Політична наука в США виникла на базі соціології і довгий час мала сильний соціологічний нахил з використанням соціологічних методів;
- наявність розгалуженої мережі політолог.асоціацій і орнанізацій, які об'єднуються в олну головну - ASPA.
- конкуренція між університетами, які борються за престижних викладачів і за дисципліни (авторитет в конкретних галузях). Колумбійський, Гарвардський, Чиказький ун-ти.
Пред-ки: Даль, Ліпсет, Пай, Шапіро, Зб. Бжезинський, С. Хантінгтон, Дж. Най, Лассуел, Меріем, Моргентау.
Французька школа:
- Політична наука тут виникла та розвивалась на базі конституційного права – тому досліджувалися державні політичні інститутів. 1871 р. – заснування Вільної школи політичних наук.
- Характерна риса – на даному етапі соціологізація політичної науки
- Пріоритетні напрямки: а) дослідження електоральної поведінки (Жан Шарло, Жак Ранже); 2) дослідження політичних партій (М.Дюверже, Жан Шарло); 3) дослідження громадської думки;
Представники: Р.Арон, М.Дюверже, П. Бурдьє, Моріс Оріву, Дюверже, Мішель Крозьє.
Німецька школа:
- Політична наука розвивалась на основі філософії (в онові – класична німецька філософія);
- в першій третині ХХ ст. політична наука мала в основному вигляд скоріше політичної філософії. Вебер проаналізував основні поняття політ науки («політика», «влада»). 1932-1938 рр – 2/3 викладацького складу емігрувало з Нім-ни.
- Основні напрями дослідження: а) соц і прав Держава б) соц та політ конфлікти; в) філософія політики г) проблеми євроінтеграції, д) політика в умовах зміни клімату.
Представники: Хабермас, Майєр, Дарендорф, Вернер Вербер
Британська школа:
- Політична наука розвивалася у руслі історії та філософії, в її межах розвивалась історія політичної думки. Лондонська школа економіки і політичних наук (1895).
- Політична наука у Великобританії є теоретичною – її традиціоналізм, консерватизм прикладні дослідження становлять незначну частку. Напрямки досліджень: а) історія політичної думки б) дослідження історії політичних понять і категорій, в) природи політичного мислення (герменевтика); (Представники: Пітер Ласлет, Квентін Скінер, Джон Данн, Джон Поукок)
- Дослідження внутр.брит.політики (британізм – «britishness»): а) проблема бікамералізму, б) проблема нац.ідентичності. (Представники: Джонатан Бредарі, Різ Ендрюс).
- Дослідження груп інтересів, трипартизму, лобізму. (Норман Кіппінг, С.Файнер, А. Поттер)
Італійська школа:
Політична наука розвивалася у руслі соціології історії.
У 1874 році у Флоренції заснована школа соціальних наук «Чезаре Алфієрі». З 1883 року видається журнал «Огляд соціальних і політичних наук».
Ранній етап – І пол. 20 ст. – Моска, Парето, Цанікелі
Відродилася (наука) після Другої світової війни (60-70-і), перейнявши американську модель. Н.Боббіо, Дж.Сарторі, Дж.Галлі, Ф.Фераротті.
Політичні дослідження набули резонансу в межах діяльності Римського клубу:
Донелла та Деніел Медоус «Межі зростання»
Ауреліо Печеї «Людські якості»
Ян Тімберген «Перегляд міжнародного порядку»