2. Методи політологічних досліджень.

Метод — це сук-сть прийомів та операцій практик. й теорет.освоєння дійсності.

Кожна наука використовує різні методи залежно від О, предмета, хар-ру (теорем. чи емпірич.), мети дослідження.

Методологія - сук-сть методів дослідження, що їх застос. у тій чи ін.науці.

Методи поділяються на філософські та спеціально-наукові.

Філософські методи є найбільш загальними. Закони пізнання діалектики: переходу кільк.змін у якісні; єдності і бор-би протилежностей; заперечення.

Методами, які мають загально наук. хар-р, є: порівняння, аналіз і синтез, ідеалізація, узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного, індукція і дедукція.

Методи політологічних досліджень:

- системний – сус-во та його складові - цілісні сис-ми, що скл. з певного комплексу взаємозв'яз. елементів, які можна виокремити з сис-ми та аналізувати. Сис-ми мають окреслені межі, які виокремлюють їх з навк. середовища. Пол.сфера сусп. життя вивчається в її зв'язку з ін. сферами сусп. життя — екон., соц. і духовною. Цей метод орієнтує дослідження на розкриття цілісності О й тих механізмів, які її забезпечують, на виявлення багатоманітних типів зв'язків складного О і зведення їх у єдину теор. конструкцію.

- структурно-функціональний - форма застосування систем. підходу в дослідженні пол.явищ і процесів. Полягає у розчленуванні складного О на складові, вивченні зв'язків між ними й визначенні місця і ролі всіх складових у функціонуванні О як цілого, за умови збереження ним своєї цілісності у взаємодії із зовн. середовищем. В дослідженні пол. сис-ми сус-ва передбачає виокремлення елементів її структури, основними з яких є пол..інститути, з'ясування особливостей їхнього функціонування та зв'язку між ними.

- порівняльний - розкриття спільних і відмінних рис пол. систем та їхніх елементів. Акцент робиться спочатку на з'ясуванні спільного, оск. відмінності між різнотипними пол.сис-ми можуть бути з'ясовані лише в разі існування у них певних спільних, системних ознак. Проблема: необхідність підбору порівнюваних явищ і процесів.

- біхевіоралістський.- дослідження поведінки індивідів і соц. груп. Передбачає визнання того, що політика як сусп.явище має передусім особистісний вимір, а всі групові форми дій виводяться з аналізу поведінки індивідів, які створюють групові зв'язки. Домінуючими мотивами пол.поведінки індивідів є їхні психолог. орієнтації, а пол.явища так само, як і природні, можуть і повинні вимірюватися кількісно. Передбачає широке використання статист. даних, кількіс. методів, анкетних опитувань, моделювання пол..процесів тощо. За доп. таких методів досліджуються пол.орієнтації, позиції і поведінка людей. Біхевіоризм залишає поза увагою дії великих соц.груп.

3. Основні категорії і функції політології.

Категорії - загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв'язки й відносини реальної дійсності та пізнання. Повинні перебувати у лог. взаємозв'язку й розташ. в певній послідовності.

У політології базовою є категорія «пол.влада».

Влада — це вольові відносини, за яких одні люди здатні і мають можливість нав'язувати свою волю іншим.

Засобом здійснення політичної влади є політика - заснована на владі сусп. дія-ть реалізується у просторових рамках пол.сис-ми.

Пол. сис-ма сус-ва є центр. категорією політології, з'єднує в сис-му решту категорій цієї науки.

Пол. інститути (держава, пол.партії, групи інтересів), пол.відносини належать до осн. категорій політології.

Пол. сис-ма також охоплює пол.культуру і такі її складові, як пол.свідомість, пол.поведінка, пол.цінності, пол.норми, пол.соціалізація, які також є категоріями політології.

Формою функціонування пол. сис-ми сус-ва є пол.процес — одна з осн. категорій політології. Це відносно однорідні серії пол.явищ, пов'язаних між собою причинними залежностями.

Пол.явище як одна з найбільш заг. категорій політології є сук-тю усіх чинників і явищ, пов'яз. із здійсненням політики.

Основні функції політології:

- Теоретична, або концептуально-описова, гносеологічна, пізнавальна, функція - розроблення різних теорій, концепцій, гіпотез, ідей, категорій, понять, формулюванні закономірностей.

- Методологічна - категорії й поняття цієї науки, а також формульовані нею закономірності використовуються іншими науками як теорем. інструментарій у дослідженні пол.явищ і процесів.

- Практична, або прикладна - вирішення конкр. практ. пол. завдань і проблем. Найповніше проявляється у прикладній політології (розроблення різних пол.технологій).

- Виховна - впливає на формування світогляду індивіда, даючи йому знання про пол.сферу сусп.життя. Відіграє вирішальну роль у пол.соціалізації як процесі засвоєння індивідом певної сис-ми пол.знань, норм і цінностей, впливає на формування навиків пол..поведінки.

- Прогностична - передбачати, прогнозувати перспективи розвитку пол.процесів, найближчі й віддалені наслідки прийняття і виконання пол.рішень. Реалізація цієї функції передбачає моделювання пол..процесів і відносин, завчасне проведення наук.експертиз найвагоміших пол.рішень на предмет реальності очікуваного від них ефекту.