Повноваження прокурора у кримінальному процесі

Проблемам функцій прокурора в кримінальному судочинстві були присвячені праці значної кількості науковців С.Н.Алексєєва, Б.Т.Безлєпкіна, В.Н.Галузо, В.Ф. Крюкова, В.А. Лазарєвої, М.С. Строговича, О.О. Тушева, А.Г. Халіуліна, Н.І. Щегель та інших вчених, однак проблеми функцій прокуратури на досудових стадіях кримінального процесу залишаються актуальними, що зумовлено подальшим реформуванням кримінального судочинства, розробленням нового КПК України.

Діяльність прокуратури у кримінальному судочинстві регулюють ст.ст. 121-127 Конституції України, КПК та Закон України «Про прокуратуру» від 5. листопада 1991 року зі змінами та доповненнями.

Прокурор-це суб'єкт кримінального процесу, що бере участь у всіх його стадіях, здійснюючи при цьому нагляд за дотриманням законів і підтримуючи державне обвинувачення у суді.

Формами реалізації повноважень прокурора у кримінальному процесі України є:

1.    Підтримання державного обвинувачення у суді.

2.                       Здійснення нагляду за дотриманням законів органами, які ведуть оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.

3.Здійснення нагляду за дотриманням законів при виконання судових рішень по кримінальних справах, а також при застосування інших заходів, пов'язаних із обмеженням особистої свободи громадян.

4.                       Прокуратура продовжує виконувати функцію досудового слідства до завершення формування системи досудового слідства і введення в дію законів, які регулюють її функціонування.

У стадії порушення кримінальної справипрокурор здійснює нагляд за законністю та обґрунтованістю та відмови у порушенні кримінальної справи. Він має право сам порушити кримінальну справу (ст. 100 КПК України).

У стадії досудового розслідуванняпрокурор здійснює нагляд за законністю діяльності посадових осіб органів дізнання та досудового слідства незалежно від їхньої відомчої належності. Здійснюючи нагляд, він використовує широке коло повноважень,зокрема: він може вимагати для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали; скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих і осіб, які провадять дізнання; давати письмові вказівки про розслідування злочинів; вирішувати питання про допущення захисника до участі у справі; продовжувати строк розслідування у випадках і порядку, встановлених КПК тощо (ст. 227 КПК України). Після закінчення розслідування прокурор вирішує питання про затвердження обвинувального висновку та про направлення справи до суду (ст. 229 КПК України).

При провадженні досудового слідства санкція прокурора необхідна у наступних випадках:

1)    відсторонення обвинуваченого від посади /ст. 147 КПК/;

2)      провадження обшуку, за винятком житла чи іншого володіння особи /ч. 3 ст. 177 КПК/;

3)     тимчасове залишення засудженого в СІЗО чи в тюрмі і переведення з ВТК в СІЗО чи в тюрму (ч. 1 ст. 410-1 КПК);

4)      відправлення заарештованого етапом до місця провадження слідства (ч. 3 ст. 139 КПК).

Згода прокурора потрібна /всі матеріали направляються до суду/:

              при вирішенні питання звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки /ст. 7 КПК/;

             при вирішенні питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям /ст. 7-2 КПК/;

           при вирішенні питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим /ст. 8 КПК/;

           при вирішенні питання звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру /ст.ст. 9, 232-1 КПК/;

           при вирішенні питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки /ст. 10 КПК/;

           при вирішенні питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності /ст. 11-1 КПК/;

                 поміщення обвинуваченого в медичний заклад для тривалого спостереження за ним при проведенні судово-медичної або судово- психіатричної експертизи /ч. 1 ст. 205 КПК/;

             поміщення особи, яка вчинила у віці від 11 до 14 років суспільно- небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке КК передбачене покарання у вигляді позбавлення волі понад п'ять років до приймальника розподільника до 30 діб /ч. 3 ст. 7-3КПК/;

             провадження обшуку житла чи іншого володіння особи /ч.5 ст.177 КПК/;

                 обрання запобіжного заходу - тримання під вартою /ч. 2 ст. 165-2 КПК/;

продовження строків тримання під вартою /ч. 2 ст. 165-3 КПК/;

                накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку /ч. 4 ст. 187 КПК/.

Прокурор затверджує:

1)    постанову органу дізнання про передачу кримінальної справи слідчому /ч. 1 ст. 104 КПК/;

2)       постанову про направлення справи для провадження досудового слідства /ч.1 ст. 109 КПК/;

3)   постанову слідчого про ексгумацію трупа /ч. 2 ст. 192 КПК/;

4)   постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру /п. 1 ч. 1 ст. 418 КПК/;

5)   обвинувальний висновок /п. 1 ч. 1 ст. 229 КПК/.

Також прокурор продовжує строки досудового слідства /ч. 2-3 ст. 120 КПК/ та строки тримання під вартою /ч. 2 ст. 156 КПК/, а також відновлює слідство в закритій справі / ст. 216 КПК/.

Усудових стадіях прокурор, який бере участь у розгляді справи, дотримуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх лише закону, покликаний сприяти виконанню вимог закону про всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи й постановлення судових рішень, які ґрунтуються на законі (ст. 34 Закону України „Про прокуратуру").

При попередньому розгляді справи суддею участь прокурора є обов'язковою, де він виступає з доповіддю щодо можливості призначення справи до судового розгляду, висловлює свою думку з приводу клопотань, заявлених іншими учасниками розгляду (ст. 240 КПК України).

Основною формою участі прокурора у судовому розгляді справи є підтримання ним державного обвинувачення. На прокурора покладається також обов'язок представляти у випадках, визначених законом, інтереси громадянина чи держави в суді. Крім цього, прокурор зобов'язаний реагувати на кожне порушення законності в судовому засіданні через звернення до суду з проханням про його усунення (ст. 264 КПК України).

Прокурор зобов'язаний внести апеляційне чи касаційне подання на вирок, постанову або ухвалу суду, а також подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо вони, на його думку, є незаконними та необґрунтованими. При розгляді справи в порядку апеляційного, касаційного чи виключного провадження прокурор обґрунтовує внесене подання, а також висловлює свої міркування щодо законності й обґрунтованості вироку або іншого судового рішення, оскарженого учасниками процесу.

У стадії виконання судових рішеньпрокурор здійснює нагляд за законністю їх виконання. Розпорядження прокурора, що стосуються виконання вироків, ухвал і постанов суду, є обов'язковими для всіх органів та осіб, які їх виконують (ст. 121 Конституції України, ст. 415 КПК України).