- •Загальні положення проведення лабораторних робіт з курсу "застосування пально-мастильних матеріалів"
- •Завдання на лабораторні роботи
- •1. Визначення густини нафтопродукту за допомогою ареометру (гост 3900-85)
- •Метод визначення густини за допомогою ареометра:
- •Проведення досліду
- •2. Визначення фракційного складу пального (гост 2177-82)
- •Проведення досліду
- •Дослідження пального на мідній пластинці (гост 6321-69)
- •Проведення досліду.
- •Визначення водорозчинних кислот і лугів (гост6307-75)
- •Проведення досліду.
- •5. Визначення температури спалаху в закритому тиглі (гост 6356-75)
- •Проведення досліду
- •Визначення кінематичної в'язкості палив (гост 33-82)
- •7. Визначення температури спалаху оливи у відкритому тиглі (гост 4333-87)
- •8. Визначення кислотного числа змащувальних олив (гост 5985-79)
- •Проведення досліду.
- •9. Визначення числа пенетрації (гост 5346-78)
- •Проведення досліду.
- •10. Визначення температури краплепадіння консистентних мастил (гост 6793-74)
- •Проведення досліду.
- •11. Кількісне визначення вмісту води (гост2477-65)
- •Проведення досліду.
- •12. Визначення кислотності пального (гост5985-79)
- •Проведення досліду.
- •13. Якісне визначення декстрину (гост159-82)
- •14. Визначення вмісту динатрійфосфату (гост 159-82)
- •15 Визначення температури застигання та відсоткового вмісту етиленгліколю в охолоджувальних рідинах (гост159-82)
- •Проведення досліду.
- •16 Визначення вмісту рідини „і” в авіаційних гасах
- •Проведення досліду.
- •Опрацювання результатів.
- •Лабораторна робота №
- •Література
10. Визначення температури краплепадіння консистентних мастил (гост 6793-74)
Температурою краплепадіння називають ту температуру, при якій відбувається падіння першої краплі консистентного мастила або торкання дна пробірки стовпчиком мастила, встановленого в чашечку спеціального приладу, що нагрівається у визначених умовах.
Температуру краплепадіння визначають як найвищу температуру, до якої можна застосовувати мастило у вузлі тертя з якого воно буде витікати при роботі. На практиці намагаються, щоб температура краплепадіння мастила була, в крайньому випадку, на 10-15°С вище максимальної робочої температури вузла, в якому використовується дане мастило.
Проведення досліду.
1 – електроплитка; 2 – термометр; 3 – стакан з дистильованою водою; 4 – чашечка з білим папером; 5 – коркова пробка;
Перед тим, як відібрати пробу мастила для аналізу, з поверхні мастила шпателем знімають верхній шар. Потім шпателем не менше як з трьох різних точок беруть мастило, складають його в чашечку приладу. При цьому слідкують, щоб в мастилі не утворювалось повітряних бульбашок. Зайве мастило з верхньої частини знімають ножем, витирають чашечку і вставляють її в гільзу термометра так, щоб верхній край чашечки дотикався до бортика гільзи.
Внаслідок того, що в мастило вдавлюється ртутна кулька термометра, з нижнього отвору чашечки видавлюється деяка кількість мастила, яку зрізають ножем.
Термометр з гільзою і чашечкою встановлюють на корковій пробці в пробірку діаметром 40-45 мм і довжиною 180-200 мм. На дно цієї пробірки кладуть кружок білого паперу, щоб він щільно прилягав до дна пробірки. Термометр встановлюється таким чином, щоб нижній край чашечки був віддалений від дна пробірки приблизно на 25 мм.
За допомогою тримача штатива пробірку поміщають в термостійкий стакан, її встановлюють строго вертикально, щоб дно пробірки було віддалене від дна стакана на 10-20 мм.
Термостійкий скляний стакан заповнюється рідиною. Якщо температура краплепадіння мастила нижче 80°С, то стакан заповнюють дистильованою водою, а якщо вище 80°С, то гліцерином або вазеліновим медичною оливою. Рівень рідини при зібраному приладі повинен бути віддалений від дна стакана на 120-150 мм.
Стакан встановлюється на азбестовій сітці і рідина нагрівається при постійному перемішуванні.
Після того, як термометр покаже температуру, на 20°С нижчу від очікуваної температури краплепадіння, подальше нагрівання регулюють таким чином, щоб температура підвищувалась на 1°С за хвилину.
Та температура, при якій з чашечки приладу падає перша крапля досліджуваного мастила або стовпчик мастила доторкнеться паперу, що покладений на дно пробірки, вважається температурою краплепадіння.
Між двома паралельними відліками допускається розходження не більше, ніж на 1°С.
11. Кількісне визначення вмісту води (гост2477-65)
Вода може попасти в нафтопродукти зовні. В бензинах вода не утримується у зваженому стані і швидко осідає. В дизельних паливах і паливах для повітряно-реактивних двигунів вона осідає повільніше і може утворювати досить стійкі емульсії, які руйнуються лише при підвищеній температурі (50 – 60°С).
Пальне не повинно вміщувати воду, оскільки, відстоюючись в системі живлення, вона поступає в двигун замість пального, порушуючи нормальну роботу двигуна. Особливо небезпечна вода при від'ємних температурах, коли вона замерзає з утворенням кристаликів льоду, які забивають систему живлення.
Наявність води в змащувальних оливах сприяє корозії деталей двигуна і погіршує змащувальні властивості оливи.