Способи зрошування

До основних способів зрошування відноситься:

• традиційне зрошування — поливання по борознах  водою, що подається насосом або із зрошувального каналу;

• дощування — розбризкуванням води із спеціально прокладених труб;

• аерозольне зрошування — зрошування найдрібнішими краплями води для регулювання температури і вологості приземного шару атмосфери ;

• підґрунтове зрошування — зрошування земель шляхом подачі води безпосередньо до зони ґрунту, де знаходиться коріння рослин;

• лиманове зрошування — глибоке одноразове весняне зволоження ґрунту водами місцевого стоку.

Негативні наслідки

Зрошувальне землеробство викликає цілу низку негативних екологічних наслідків. Головними з них є:

• іригаційна ерозія ;

• накопичення агроіррійного культурного горизонту ґрунтів;

• вторинне засолення  ґрунтів;

• заболочування ґрунтів;

• забруднення поверхневих і підземних вод;

• обміління річок;

Вторинне засолення — головний наслідок зрошення земель в умовах аридного клімату. Воно пов'язане з підйомом мінералізованих ґрунтових вод  до земної поверхні. Ґрунтові води , що містять солі, починають при цьому інтенсивно випаровуватися , в результаті чого ґрунт  насичується надмірною кількістю солей. Гостра екологічна проблема зрошуваного землеробства  — забруднення поверхневих та грунтових вод. Це результат поливу угідь і використання води для розсоленням грунтів. Більшість річок, води яких використовуються для зрошення мають мінералізацію 0,2-0,5 г/л. В даний час їх мінералізація зросла в 10 разів, що привело до зростання вторинного засолення. Проблеми засолення грунтів і вод поглиблюються застосуванням мінеральних добрив.

Білет №3

1. Види технічного водоспоживання;

2. Використання рідких відходів тваринницьких комплексів Відповіді

1. Водоспожива́ння (рос. водопотребление, англ. water consumption, water use, нім. Wasserverbrauch m) — використання води підприємствами для техн. і госп.-побутових цілей. Наприклад, у гірництві осн. джерела, що забезпечують В. для техн. цілей — шахтні і кар'єрні води, зливи хвостосховищ і відстійних ставків (оборотна вода), а також поверхневі води (ріки, озера, водосховища тощо).

Витрата води для виробничих (технічних) цілей: промисловості, транспорту, енергетики, сільського господарства (паротворення, охолодження, конденсація пари, виготовлення різних фабрикатів, промивання продукції).

Использование технической воды в промышленности Существует три основных вида потребления технической воды на промышленных предприятиях:

 От 70 до 90% воды используется на промышленных предприятиях в качестве хладоагента, охлаждающего продукцию в теплообменных аппаратах, или для защиты отдельных элементов установок и машин от чрезмерного нагрева. Эта вода нагревается, но не загрязняется охлаждающей продукцией.

 От 5 до 13% технической воды используется для очищения продукции или сырья от примесей, а также в качестве транспортирующей среды. Эта вода загрязняется и нагревается, если материалы, с которыми она контактирует, имеют повышенную температуру.

 От 10 до 20% технической воды теряется за счет испарения или входят в состав произведенной продукции.

2.

Білет №4

1. Оборотні системи водопостачання;

2. Використання води на тваринницьких комплексах

Оборо́тне водопостача́ння (рос. оборотное водоснабжение, англ. circulating water supply; нім. Rücklaufwasserversorgung f) — багаторазове використання води на гірничому підприємстві з метою запобігання нераціональному споживанню природних вод і їх забрудненню.

Найбільших масштабів оборотне водопостачання досягло на збагачувальних фабриках і при гідравлічному видобутку корисних копалин.

Схеми оборотного водопостачання передбачають постійне повне або часткове використання виробничих стоків. Найбільш поширена і проста схема оборотного водопостачання: підприємство — шламонакопичувач — підприємство. Втрати води від випаровування, фільтрації і з кінцевими продуктами поповнюються свіжою водою в будь-якому місці технологічної схеми.