Кп. 92. Розкрийте сутність поняття «спілкування». Назвіть його функції та рівні.

Спілкування – процес встановлення між людьми контактів, що породжені потребою в сумісній діяльності та вкл. в себе обмін інформацією (комунікацію), виробітку єдиної стратегії взаємодії (фнтеракцію), сприйняття і розуміння один одним (емпатія).

Функції спілкування:

- контактна – встановлення контакту як стану готовності до прийому/передачі повідомлення і підтримка взаємозв”язку в формі взаємної орієнтованості;

- інформаційна – обмін повідомленнями, думками, рішеннями…

- спонукальна – стимуляція активності партнера до спілкування, що спрямовує його на виконання конкретної дії;

- координаційна – взаємне орієнтування і координація дій при організації спільної діяльності;

- розуміння – розуміння суті повідомлення, думки, рішення намірів партнерів по спілкуванню;

- емотивна – збудження, есоц.переживання, кмоц.стан, його зміни;

- встановлення відносин – створення свого місця в ділових, особистих та ін відносинах суспільності;

- впливу – зміна стану партнера, його поведінки, потреб, рішень…

Спілкування як комунікація передбачає обмін інформацією між людьми, що здійснюється за допомогою знаків (слів, жестів, ієрогфифів), які співвідносяться з речами, явищами дійсності.

-

Спілкування виконує цілий ряд функцій у житті людини:

- 1. Соціальні функції спілкування

- a) Організація спільної діяльності

- b) Керування поводженням і діяльністю

- c) Контроль

- 2. Психологічні функції спілкування

- a) Функція забезпечення психологічного комфорту особистості

- b) Задоволення потреби в спілкуванні

- c) Функція самоствердження

Рівні спілкування. Спілкування може відбуватися на різних рівнях:

- 1. Манипулятивний рівень, заключаеться в тім що один зі співрозмовників через визначену соціальну роль намагається викликати співчуття, жалість партнера.

- 2. Примітивний рівень, коли один з партнерів придушує іншого (один постійний коммуникатор, а інший постійний реципієнт).

- 3. Вищий рівень – це той соціальний рівень, коли незалежно від соціальної ролі, статусу партнери відносяться друг до друга як до рівної особистості.

Може бути мікрорівень, мезорівень, макрорівень. Ритуали, робота, розваги, ігри, близькість.

Кп. 93. Опишіть ролі, які у спілкуванні виконує людина. Складіть перелік ролей, які Ви виконуєте протягом, одного дня.

Велика кількість ролей, які виконують люди в суспільстві, визначається розмаїттям соціальних груп, видів діяльності й відносин, в які введена особистість. Однак жодна роль не вичерпує ції ком особистість — людина протягом свого життя виконує безліч ролей, однак постійне виконання однієї ролі чи кількох ролей сприяє їх закріпленню. Наукова соціологічна і психологічна література подає такі ролі: соціальні (професійні, соціально-демографічні тощо) і міжособистісні, активні (ті, які виконуються в даний момент) і латентні (в даній ситуації не проявляються), організовані і стихійні. Оточення стосовно особистості мас рольові сподівання, тобто систему уявлень про те, як цьому індивідові слід поводитися в тій чи іншій ситуації, які вчинки варто від нього очікувати. Серед великої кількості ролей передусім необхідно виокремлювати соціальні ролі, які різняться високим ступенем нормування, та психологічні ролі, які, хоча й відомі стереотипністю поведінки людини, однак можуть бути достатньо різноманітними.

Поняття «соціальна роль» характеризується з кількох поглядів. Так, І. Кон під соціальною роллю розуміє функцію, нормативно схвалений спосіб поведінки, очікуваний від кожного, хто має певну позицію. Названі очікування не залежать від свідомості й поведінки конкретного індивіда: вони даються йому як щось зовнішнє, більш-менш обов'язкове, яке Б. Ананьев розглядає як деякі стереотипні вимоги до особистості з боку групи Із соціально-психологічного боку роль розуміється як поведінка, тобто соціально-психологічна роль виникає тільки в контексті соціальних відносин особистості. При цьому характер ролі визначається характером групи, в якій відбувається взаємодія і в якій бере участь або уявляє себе людина. Спільнота впливає на рольову поведінку індивіда тією мірою, якою особистість дотримується суспільних і групових норм і стереотипів. Так формуються рольові очікування (експектації) стосовно індивіда — учасника взаємодії. В соціально-психологічній літературі подаються такі стадії розвитку ролі: — зразок ролі (у процесі соціалізації індивід засвоює певні зразки поведінки, які є чимось зовнішнім стосовно людини, певним стандартом, якого вона має дотримуватися спочатку шляхом наслідування, пристосування, а потім і свідомо; зразок ролі виконує функцію орієнтира й регулятора поведінки, поступово перетворюючись на норму поведінки), моделі ролі (соціум подає людині багато зразків поведінки, залишаючи при цьому місце для індивідуальних варіантів; зіставляючи зразки поведінки один з одним та із власними здібностями й можливостями, індивід виробляє свою власну модель соціальної поведінки, яка, на відміну від зразка, є не простим відображенням зовнішніх вимог, а результатом поєднання індивідуального й соціального в структурі особистості; модель ролі, таким чином, втілює не лише знання рольових вимог та очікувань, а й ставлення до них) та рольова поведінка (це реальні вчинки людей, опосередковані вимогами та очікуваннями оточення, індивідуальними властивостями людини, її уявленнями про себе та інших людей; рольова поведінка формується в процесі міжособистісного спілкування, через засвоєння впливу засобів масової інформації; вона неможлива поза спілкуванням). Щодо рольової поведінки, то вона описується такими основними поняттями: погодженість, кон-формність, рольовий конфлікт (він часто спричинюється боротьбою мотивів діяльності, в якій перемагає вагоміший з них у конкретній ситуації), прийняття ролі.

Роль є і особистісною характеристикою індивіда за умови, коли вона прийнята особистістю, коли людина відчуває рольову ідентичність. Виокремлюють такі форми рольової ідентичності: статева (одна з основних форм ідентичності, яка полягає в ототожненні себе з тією чи іншою статтю), етнічна (пов'язана з національною самосвідомістю, мовою, етнопсихологічними та соціокультурними особливостями), групова (викликана членством у різних соціальних групах), політична (пов'язана із соціальними й політичними цінностями), професійна (зосереджена на певній професії). Довготривале виконання ролі можна співвіднести з маскою, яка зростається з обличчям і стає самим обличчям людини.