Пднм 21.Дайте визначення поняттям «мотивація» та «мотивування» та порівняйте їх змістові аспекти.

Мотивація -система внутрішніх чинників, що зумовлюють поведінку і діяльність людини та підтримують ії активність на необхідному рівні.

Мотивація – є складною багаторівневою неоднорідною системою спонукань, що включає мотиви, в ролі яких можуть виступати потреби., інтереси., установки, емоції, норми, цінності, ідеали тощо .

В більш широкому розумінні мотивація - це сукупність внутрішніх і зовнішніх сил, які спонукають людину до діяльності задають межі і форми діяльності, спрямованість, орієнтовану на досягнення певної мети. Вплив мотивації на поведінку людини залежить від безлічі чинників багато в чому індивідуально і може мінятися під впливом зворотного зв'язку з боку діяльності людини.

Мотивування - це процес дії на людину з метою спонуки його до певних дій шляхом пробудження в ньому певних мотивів. Мотивування складає серцевину і основу управління людиною. Ефективність управління в дуже великому ступені залежить від того, наскільки успішно здійснюється процес мотивування.

Пднм 22.Назвіть види стимулів навчання і наведіть приклади їх використання їх викладачами.

Стимулювання навчання – спонукання учнів до активної навчальної діяльності.

Класифікація стимулів навчання:

1) збуджувальні (інтерес, довіра, пріоритет, важливість, професія);

2) динамічні (час, швидкість);

3) загрозливі (контроль, оцінка, важкість, відповідальність).

Стимул довіри полягає у привертанні учнів до спільноговирішення проблем, ситуацій, самостійного здобуття знань, їх обговорення, процесу викладання. Довіру можна створити си­туацією вільного вибору завдання, участі у контролі й оціню­ванні своїх робіт, залученням до науково-дослідної діяльності викладача, проханнями допомогти, щось підказати, підрахува­ти, пригадати і т. п.

Стимул інтересу — надання можливості задоволення пізна­вальних потреб.

Інтерес може бути викликаний:

• цікавою проблемною ситуацією, пов'язаною з захопленнями учня, його особистими проблемами;

• цікавими історичними відомостями;

• інформацією про актуальні події;

• наочною демонстрацією цікавого факту;

• розповіддю нового про відомі факти, особисте життя відо­мих осіб;

• створенням атмосфери очікування незвичайного, оригіналь­ного, нового.

Стимул пріоритету полягає у наданні можливості учням проявити себе краще за інших. Викликається ігровими ситуаці­ями, змаганнями. Може бути підсилений ще й оцінками, коли викладач ставить відмінну оцінку першому, хто виконав зав­дання.

Стимул важливості — підкреслення важливості якоїсь по­дії, формули, теорії тощо.

Стимул професії — вказування на професійну необхідність знання.

Стимул часу і швидкості — обмеження дій учня часом. Може бути також скомбінований з оцінкою. Наприклад, зни­ження оцінки на бал у випадку несвоєчасного виконання зав­дання.

Стимул контролю — створення загрозливої ситуації — не-передбаченість проведення контрольної роботи, вибору питання, білета. Систематичне використання такого стимулу може викли­кати негативне ставлення учнів.

Стимул оцінки — заохочення оцінкою.

Стимул посильної важкості — диференційований розподіл завдань для сильних і слабких студентів.

Стимул відповідальності — спонукання відповідального ставлення до навчання взагалі, покладання певних обов'язків на студентів (почергове) — допомога викладачу в підготовці і роз­поділі роздаткових матеріалів, наочних засобів. Добре поєднува­ти зі стимулом довіри.