- •Основні завдання проекту:
- •2. Загальна характеристика по території Шацького національного природного парку.
- •2.1. Історія Шацького національного парку
- •2.2. Розташування.
- •2.3. Грунти
- •2.4. Клімат Шацького національного природного парку
- •2.5. Екосистеми Шацького природного парку
- •2.5.1. Озера
- •2.5.3. Болота
- •2.5.4. Луки
- •2.6. Флора Шацького парку
- •2.7. Фауна Шацького парку
- •3. Коротка характеристика проекту екологічної стежки
- •4. Вимоги до вибору маршруту.
- •5. Основні теми екологічного маршруту
- •6. Опис і облаштування основних точок маршруту
- •7. Обладнання екологічної стежки.
- •Благоустрій екологічного маршруту включає:
- •8. Кошторис облаштування екомаршруту
- •9. Загальні рекомендації
- •10. Список літератури
3. Коротка характеристика проекту екологічної стежки
Основною метою Проекту є концептуальна розробка екологічного маршруту «Природа що навколо нас», що містить практичні рекомендації щодо його оформлення.
При цьому були вирішені наступні завдання:
- Створено маршрут з урахуванням рельєфу місцевості;
- Складання історичної записки і аналіз сучасного стану екологічної зони;
- Виявлення найбільш цікавих об'єктів які на березі озера для показу відвідувачам екологічного маршруту, розташованих уздовж сформованої стежки;
- Трасування маршруту «Природа що навколо нас»;
- Розробка змісту екскурсійної розповіді на стежці і ескізна проробка облаштування точок-зупинок на екомаршруті;
- Складання робочої документації та розрахунок витрат, необхідних для облаштування маршруту;
Цільові групи: організовані групи школярів, студентів та інших відвідувачів з широкого кола любителів природи.
Пропонований маршрут «Природа що навколо нас» починається від входу в парк, де екскурсовод зустрічається і знайомиться з групою. Група прямує на маршрут «Природа що навколо нас».
Екологічний маршрут приурочений до вже сформованим дорогах. Відвідувачі в супроводі екскурсовода йдуть навкруги озера світязь охоплюючи невелику дугу.
Протяжність маршруту -10 км. Маршрут є лінійним.
Середня тривалість відвідування - близько 3:00год.
Час відвідування – літо і міжсезоння більше завантаження стежки ніж взимку.
Режим користування - маршрут носить навчально-пізнавальний характер і розрахований на відвідування організованих груп у супроводі екскурсовода а також неорганізованих відпочиваючих туристів.
Правила користування віс будуть зазначені на стендах і інформаційних щитах.
Головне завдання екологічної стежки – навчати учнів впізнавати у природі вивчені живі об’єкти, бачити ознаки їх пристосування до умов існування, біологічні ритми, пояснювати екологічне значення.
Основні функції екологічної стежки:
навчальна – формування в учнів навичок перенесення екологічних знань у реальне життя;
розвивальна – формування екологічної свідомості, культури, екологічного мислення як складової загальної культури;
виховна – залучення учнів до спілкування з природою.
Стратегічні цілі екологічної стежки:
формування в учнів наукового світогляду, екологічної свідомості і культури;
навчання свідомого бачення взаємодії об’єктів живої та неживої природи;
розробка й проведення на провідних пунктах стежки теоретичних і практичних занять;
пропагування й проведення природоохоронних заходів;
інформування про види рослин і тварин, навчання розпізнавати їх у природі;
прищеплення дбайливого ставлення до об’єктів живої природи.
Методи навчання, які застосовуються для організації практичних занять під час екскурсій на стежці:
інтерактивний (діалоговий) – діалог, полілог з аудиторією у процесі діяльності;
репродуктивний з елементами пошуку і дослідження проблеми;
евристичний (сократівський) – учням пропонується проблема, навколо якої розгортається моделювання навчально-пізнавальної роботи на стежці;
рефлексивний – дієвий (проблеми розв’язуються у процесі практичної діяльності);
візуальний – формування навичок роботи зі схемами, графіками, згортання інформації у таблиці;
сугестивний – у процес моделювання практичної діяльності – екологічної гри (застосовуються твори мистецтва: картини, вірші, музика);
мультимедійний – застосування навчальних комп’ютерних технологій;
наочний – ТЗН, відео, фото, фрагменти кіно, житлові об’єкти для формування мотиваційної сфери учнів;
релаксопедичний – сприяння розслабленню учнів, подолання психологічних комплексів під час вивчення екологічних проблем, природних явищ, живих об’єктів;
за джерелами інформації – критичний аналіз екологічної інформації, розподіл на важливу та другорядну на основі аналізу формування екологічного мислення, навичок прийняття своєчасних рішень.
Форми організації навчального простору на екологічній стежці: групова і між групова взаємодії.