- •Програма Державного комплексного екзамену з дисципліни «Психолого-педагогічні основи навчання математики у початкових класах»
- •Використання аналізу і синтезу в процесі роботи над текстовими задачами
- •Використання прийому порівняння в процесі роботи над геометричним матеріалом
- •Використання прийому узагальнення в доцифровий період при вивченні математики в початкових класах
- •Використання прийому узагальнення при вивченні нумерації в початкових класах
- •Використання прийому узагальнення при вивченні арифметичних дій в початкових класах
- •Використання прийому аналогії при вивченні арифметичних дій в початкових класах
- •Взаємозв’язок евристичного та алгоритмічного при вивченні математики в початкових класах
- •Способи обґрунтування істинності математичних суджень
- •Логіко-психологічний аналіз сюжетних задач
- •Системи побудови початкового курсу математики у варіативних підручниках
- •Складові математичної освіти у початковій школі
- •Урок математики як цілісний творчий процес. Психолого-педагогічні умови побудови такого уроку
- •Забезпечення наступності у навчанні математики між початковими та 5-6 класами
- •Методи навчання математики. Шляхи поєднання словесних методів з методами образного бачення
- •Метод «Мозкова атака». Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод проблемно-пошукового діалогу. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод інциденту. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод емпатії. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод інверсії. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Форми організації навчання учнів математики. Технологічні прийоми організації роботи учнів у групах
- •Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з математики. Технологічні прийоми побудови диференційованих за рівнем складності контрольних робіт з математики
- •Принципи побудови підручників з математики. Особливості розкриття програмного змісту у підручниках
- •Шляхи підвищення ефективності уроку математики
- •Ієрархія цілей уроку математики. Значення їх реалізації у навчально-виховному процесі для розвитку особистості молодшого школяра
- •Дидактико-методичний аналіз уроку математики
- •Організація навчання математики на діагностичній основі
- •Засоби розвитку поняттєвого мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі.
- •Засоби розвитку дивергентного мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі
- •Засоби розвитку творчого мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі
- •Інтелектуальні ігри на уроках математики. Їх значення для розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер особистості молодшого школяра
Засоби розвитку поняттєвого мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі.
Вміння вчителя «бачити» цілісний навчальний процес, тобто усвідомлювати взаємозв’язок між навчальними розділами (темами) програми сприяє формуванню понятійного мислення дитини як інтелекту в дії. Поняття є концентрацією знань дитини, найважливішим засобом упорядкованого мислення. За допомогою понять учні вчаться складати істинні судження, з суджень — умовиводи, а значить, вчаться брати участь у математичних дискусіях. Отже, формування понятійного мислення учня як інтелекту у дії означає засвоєння інтелектуальних технік у вигляді гнучких математичних знань, придатних для застосування у різних навчальних (різноманітні ігри, турніри, задачі) та життєвих ситуаціях.
Процес формування математичного поняття реалізується через:конкретно-почуттєве сприйняття; аналіз властивостей і відношень досліджуваних предметів, який призводить до виділення ознак поняття; синтезування ознак (формування знань основного змісту поняття); виділення класу досліджуваних предметів (формування знань про обсяг поняття); встановлення кількісних і якісних зв’язків досліджуваного поняття з іншими поняттями (формування повного змісту поняття); уточнення ознак поняття, вивчення взаємозв’язку родових і видових понять; уточнення відповідності між змістом та обсягом поняття, що призводить до класифікації видових понять; конкретизацію застосування поняття (розв’язування задач, прикладів, рівнянь тощо).
Засоби розвитку дивергентного мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі
Дивергентне мислення – здатність мислення генерувати багато різних ідей щодо розв’язання певної, чітко окресленої проблеми.
Засоби: розгортання ситуації розмірковування на уроці; застосування методу «мозкова атака», інверсії, проблемно-пошукового діалогу. Завдання: розв’язати задачу іншим способом, скласти різні задачі до одного числового (буквеного) виразу-розв’язання, розв’язати завдання на кмітливість, конструювання, завдання з логічним навантаженням.
Засоби розвитку творчого мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі
Творче мислення – здатність мислення утворювати нове на об’єктивному чи суб’єктивному рівнях.
Засоби: розгортання ситуації розмірковування на уроці; застосування методу «мозкова атака», інверсії, проблемно-пошукового діалогу, емпатії. Завдання пов’язані із створенням учнями власної «продукції»: задач, казок, віршів з використанням програмного матеріалу.
Інтелектуальні ігри на уроках математики. Їх значення для розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер особистості молодшого школяра
Застосування інтелектуальних ігор як методу навчання має забезпечувати максимальну емоційність та зацікавленість учнів до навчання. Наприклад, це
ігри: КВК; «Що? Де? Коли?; Брейн-ринг тощо. Наприклад, організація гри «Брейн-ринг» полягає у наступному.
Для проведення цієї гри вчителеві треба розбити групу на дві (три) команди по 5 – 7 учнів. Гра проводиться у декілька турів як змагання між командами: хто швидше дасть відповідь на запитання (швидше розв’яже певне завдання). У кожному турі має бути не більше п’яти завдань. Одне з цих завдань має бути «бліц», який містить три запитання. На кожне завдання відводить 1 хвилина на розв’язання. У «бліці» — по 20 секунд на кожне запитання. За кожну правильну відповідь (розв’язання) команді нараховується один бал. Якщо жодна з команд не змогла впоратись із завданням або дала неправильні відповіді, то за правильне розв’язання наступного завдання команді нараховується 2 бали тощо. Перемагає та команда, яка, по завершенню туру, набрала більшу кількість балів. Бажано вчителеві заздалегідь підготувати пакети із завданнями, положити у себе на столі, а під час гри надати можливість представнику кожної команди самостійно вибрати пакет із завданням і передати його вчителеві, який, у свою чергу, зачитує завдання для всіх команд. Після цього йде відлік часу. Завдання для гри вчитель може брати з різноманітних джерел. Єдиною вимогою до цих завдань є те, що вони мають спонукати до роздумів, генерувати різноманітні ідеї.