- •Програма Державного комплексного екзамену з дисципліни «Психолого-педагогічні основи навчання математики у початкових класах»
- •Використання аналізу і синтезу в процесі роботи над текстовими задачами
- •Використання прийому порівняння в процесі роботи над геометричним матеріалом
- •Використання прийому узагальнення в доцифровий період при вивченні математики в початкових класах
- •Використання прийому узагальнення при вивченні нумерації в початкових класах
- •Використання прийому узагальнення при вивченні арифметичних дій в початкових класах
- •Використання прийому аналогії при вивченні арифметичних дій в початкових класах
- •Взаємозв’язок евристичного та алгоритмічного при вивченні математики в початкових класах
- •Способи обґрунтування істинності математичних суджень
- •Логіко-психологічний аналіз сюжетних задач
- •Системи побудови початкового курсу математики у варіативних підручниках
- •Складові математичної освіти у початковій школі
- •Урок математики як цілісний творчий процес. Психолого-педагогічні умови побудови такого уроку
- •Забезпечення наступності у навчанні математики між початковими та 5-6 класами
- •Методи навчання математики. Шляхи поєднання словесних методів з методами образного бачення
- •Метод «Мозкова атака». Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод проблемно-пошукового діалогу. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод інциденту. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод емпатії. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод інверсії. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Форми організації навчання учнів математики. Технологічні прийоми організації роботи учнів у групах
- •Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з математики. Технологічні прийоми побудови диференційованих за рівнем складності контрольних робіт з математики
- •Принципи побудови підручників з математики. Особливості розкриття програмного змісту у підручниках
- •Шляхи підвищення ефективності уроку математики
- •Ієрархія цілей уроку математики. Значення їх реалізації у навчально-виховному процесі для розвитку особистості молодшого школяра
- •Дидактико-методичний аналіз уроку математики
- •Організація навчання математики на діагностичній основі
- •Засоби розвитку поняттєвого мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі.
- •Засоби розвитку дивергентного мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі
- •Засоби розвитку творчого мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі
- •Інтелектуальні ігри на уроках математики. Їх значення для розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер особистості молодшого школяра
Метод проблемно-пошукового діалогу. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
Використання цього методу означає, що інформація не подається в готовому вигляді, а „відкривається” учнями самостійно у пошуковій діяльності та усвідомлюється під час відповіді на евристичні питання: де?, чому?, коли?, як? тощо. Доцільно застосовувати в процесі вивчення нового матеріалу.
Метод інциденту. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
Метод інциденту сприяє виробленню адекватних способів поведінки у стресових ситуаціях: у момент дефіциту інформації, часу тощо; сприяє розвиткові швидкості мислення, подоланню інерції психічних процесів.
На відміну від методу «мозкова атака», який застосовується під час проведення командних ігор чи в процесі розв’язування навчально-творчих завдань у групах, де важливо узгодження ідей для планування спільної ідеї–розв’язання завдання, метод інциденту застосовується під час розв’язування завдань, в яких важлива робота кожного учня для перемоги команди. Так, наприклад, під час усного рахунку можна запропонувати учням змагання між командами (рядами) у розв’язуванні «ланцюжкових» прикладів, в яких відповідь одного є початком іншого. У 3 класі, коли учні ознайомляться з табличним множенням і діленням, можна запропонувати завдання: «Складіть приклади на табличне множення й ділення так, щоб відповідь одного прикладу була початком іншого». Клас можна розбити на команди, наприклад, по 7 учнів у кожній. Вчитель пропонує змагання між командами, виділяючи на цю роботу кожній команді по 1 хвилині. Перемагає та команда, яка, за окреслений час, безпомилково складе і розв’яже найбільше прикладів. У цьому та у подібних завданнях від роботи кожного залежить успіх команди. Отже, кожний учень перебуває у своєрідній стресовій ситуації, відчуваючи певну відповідальність за свою відповідь. Дитина повинна сконцентрувати свою увагу, швидко і правильно відповісти, щоб не підвести свою команду.
Метод емпатії. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
Метод емпатії (особистої аналогії) вчитель застосовує у навчально-виховному процесі, якщо впроваджує інсценізацію та драматизацію, елементи змагання, театрального дійства. Театралізовану дію треба відрізняти від театру на уроці. Учитель влаштовує театр на уроці, коли пропонує учням лише відтворити роль, яка заздалегідь завчена. Театралізована дія розгортається на уроці тоді, коли дитина бере на себе раптово певну роль, діє в її межах, вчиться планувати свої дії на декілька кроків вперед.
Метод інверсії. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
Метод інверсії (обернення) [408] являє собою пошук ідей розв’язування навчально-творчого завдання у нових несподіваних напрямках, які підказуються формальною логікою та інтуїцією. Застосування цього методу сприяє розвитку діалектики мислення учнів. На уроках математики вчитель застосовує цей метод, коли пропонує учням, наприклад, розв’язати задачу іншим способом, скласти різні задачі до одного числового (буквеного) виразу-розв’язання, розв’язати завдання на кмітливість, конструювання, завдання з логічним навантаженням тощо.