- •Програма Державного комплексного екзамену з дисципліни «Психолого-педагогічні основи навчання математики у початкових класах»
- •Використання аналізу і синтезу в процесі роботи над текстовими задачами
- •Використання прийому порівняння в процесі роботи над геометричним матеріалом
- •Використання прийому узагальнення в доцифровий період при вивченні математики в початкових класах
- •Використання прийому узагальнення при вивченні нумерації в початкових класах
- •Використання прийому узагальнення при вивченні арифметичних дій в початкових класах
- •Використання прийому аналогії при вивченні арифметичних дій в початкових класах
- •Взаємозв’язок евристичного та алгоритмічного при вивченні математики в початкових класах
- •Способи обґрунтування істинності математичних суджень
- •Логіко-психологічний аналіз сюжетних задач
- •Системи побудови початкового курсу математики у варіативних підручниках
- •Складові математичної освіти у початковій школі
- •Урок математики як цілісний творчий процес. Психолого-педагогічні умови побудови такого уроку
- •Забезпечення наступності у навчанні математики між початковими та 5-6 класами
- •Методи навчання математики. Шляхи поєднання словесних методів з методами образного бачення
- •Метод «Мозкова атака». Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод проблемно-пошукового діалогу. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод інциденту. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод емпатії. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Метод інверсії. Можливості застосування його на уроках математики в початковій школі
- •Форми організації навчання учнів математики. Технологічні прийоми організації роботи учнів у групах
- •Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з математики. Технологічні прийоми побудови диференційованих за рівнем складності контрольних робіт з математики
- •Принципи побудови підручників з математики. Особливості розкриття програмного змісту у підручниках
- •Шляхи підвищення ефективності уроку математики
- •Ієрархія цілей уроку математики. Значення їх реалізації у навчально-виховному процесі для розвитку особистості молодшого школяра
- •Дидактико-методичний аналіз уроку математики
- •Організація навчання математики на діагностичній основі
- •Засоби розвитку поняттєвого мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі.
- •Засоби розвитку дивергентного мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі
- •Засоби розвитку творчого мислення молодшого школяра на уроках математики у початковій школі
- •Інтелектуальні ігри на уроках математики. Їх значення для розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер особистості молодшого школяра
Програма Державного комплексного екзамену з дисципліни «Психолого-педагогічні основи навчання математики у початкових класах»
Використання аналізу і синтезу в процесі роботи над текстовими задачами
Аналіз (розкладання, розчленування, розбір) і синтез (з’єднання, складання, об’єднання) – взаємообернені дії, складові процесу мислення.
Зазначені розумові дії учні застосовують в процесі аналізу змісту задачі: виділення умови (складових умови) і запитання, підведення задачі під певний вид, якщо такий має місце; пошук шляхів розв’язання; складання плану (алгоритму) розв’язання задачі.
Використання прийому порівняння в процесі роботи над геометричним матеріалом
Порівняння – розумова дія, спрямована на виділення спільного та відмінного в предметах. Порівняння починається зі співвідношення предметів, тобто із синтезу, а далі відбувається аналіз об’єктів, що порівнюються, виділення в них спільного (однакового) і відмінного. Виділене завдяки аналізу суттєве спільне об’єднує, тобто синтезує об’єкти. Цим самим здійснюється узагальнення. Порівняння – обов’язкова умова узагальнення.
Виділення спільного й відмінного у геометричних фігурах на площині і у просторі; ознаки й властивості многокутників; порівняння прямокутника й квадрата: спільне й відмінне.
Використання прийому узагальнення в доцифровий період при вивченні математики в початкових класах
Узагальнення – розумова дія, спрямована на знаходження спільного в заданих предметах. На основі дії узагальнення учні формулюють певні правила, роблять висновки про предмети, явища дійсності.
Розвиток просторових уявлень: володіння відношеннями: «праворуч – ліворуч», «попереду – позаду» тощо; уміння рахувати; порівняння чисельності множин, володіння прийомами зрівнювання.
Використання прийому узагальнення при вивченні нумерації в початкових класах
Матеріал по нумерації та арифметичних діях вивчаються по концентрах. У початковій школі учні ознайомлюються з чотирма концентрами: десяток, сотня, тисяча, багатоцифрові числа. По завершенню початкового курсу математики учні повинні знати назви розрядів у межах семицифрового числа, назви класів, кожний клас містить по три розряди, усвідомлювати місце кожного розряду у числі; вміти записувати багатоцифрові числа, представляти їх у вигляді суми розрядів, суми класів, порівнювати багатоцифрові числа.
Використання прийому узагальнення при вивченні арифметичних дій в початкових класах
Наприкінці вивчення початкового курсу математики учні мають володіти прийомами усних обчислень, вміти виконувати письмові обчислення; знати порядок виконання арифметичних дій. Додавання й віднімання багатоцифрових чисел вивчається одночасно, бо теоретичні основи цих дій взаємопов’язані, а прийоми обчислень – схожі. Прийоми множення й ділення багатоцифрових чисел вивчаються поетапно: перший етап: множення й ділення на одноцифрове число; другий етап: множення й ділення на двоцифрові й трицифрові розрядні числа; третій етап: множення й ділення на двоцифрові й трицифрові числа.