- •1.Соціальний діалог в європейському союзі.
- •2.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •3.Види планування заходів з о.П.
- •4.Організація розслідування , склад комісій з розслідування, основні документи.
- •5 Види державного державне соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань.
- •6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійних захворювань
- •7.Проведення державного нагляду за оп
- •8.Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •9. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •10. Розслідування нещасних випадків .
- •11. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •12.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці
- •13.Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції.
- •14. Законодавчі та нормативно- правові акти з охорони праці в галузі.
- •15. Напруженість праці. Увага напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •16 Державний пожежний нагляд.
- •17.Страховий ризик і страховий внесок
- •18. Політика в галузі охорони праці.
- •19. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •20. Охорона праці – частина соціальної політики єс.
- •21. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності
- •22. Вимоги безпеки до навчальних приміщень до обладнання.
- •2.1. Загальні вимоги.
- •23. Протипожежне водопостачання.
- •24. Засоби гасіння пожеж.
- •25. Визначення чисельності складу служби охорони праці.
- •26. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •27. Спеціальне розслідуваня нещасних випадків.
- •28. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •29. Мікроклімат робочої зони.
- •30. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •31. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •3.1. За характером отриманих ушкоджень:
- •3.2. Травми, що в гострий період супроводжуються:
- •3.3. Травми, які призвели до тяжких наслідків:
- •4. До легких травм відносяться:
- •32. Вимоги безпеки до виробничих та допоміжних приміщень.
- •33. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю)
- •34. Вогнестійкість будівельних конструкцій та матеріалів.
- •35. Напруженість праці. Увага напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
8.Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру
Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти: не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.
Нещасні випадки підлягають розслідуванню відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. № 270.
Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:
- прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації);
- переміщення будь-якими видами транспорту (повітряним, залізничним, морським, автомобільним, електротранспортом, на канатній дорозі, фунікулері та ін.);
- виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не входить до службових обов'язків);
- участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності);
- участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;
- проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;
- використання газу у побуті;
- користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;
- виконання робіт у домашньому господарстві;
- використання побутової техніки;
- стихійного лиха;
- перебування в громадських місцях, закладах торгівлі, закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення та ін.
Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.
Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком лікувально-профілактичні заклади протягом доби надсилають до районної адміністрації, органів внутрішніх справ та органів прокуратури.
Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин.
Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби приймає рішення про утворення комісії з розслідування нещасного випадку. Нещасні випадки, які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий.
Розслідування нещасних випадків із смертельними наслідками проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.
За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).
На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.
Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні випадки.
Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадміністрації надсилають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, які, в свою чергу, подають узагальнені звіти до Держнаглядохоронпраці.