Питання до державного екзамену з дисципліни «Основи стандартизації та взаємозамінюваності»

1. Поняття про номінальний, дійсний, граничні розміри деталей, верхнє, нижнє граничні та дійсне відхилення.

2. Поняття про допуск, поле допуску, основний вал і отвір, посадка, зазор (мінімальний, максимальний), натяг (мінімальний, максимальний), допуск посадки.

3. Принципи побудови систем допусків і посадок для типових з’єднань деталей машин (система допусків і посадок, посадка в системі отвору, посадка в системі валу, одиниця допуску, квалітет, допуск для будь-якого квалітету).

4. Поля допусків для посадок (посадки з зазором, з натягом, перехідні, основне відхилення валів і отворів).

5. Система нормування відхилень форми та розташування поверхонь деталей (відхилення форми, відхилення розташування, допуски форми та розташування, реальна поверхня, номінальна поверхня, прилегла пряма, прилегле коло, прилегла площина, прилеглий циліндр).

6. Класифікація розмірних ланцюгів, методи їх розрахунків (розмірний ланцюг, класифікація розмірних ланцюгів, ланки розмірного ланцюга, їхня класифікація).

7. Методи розрахунку розмірних ланцюгів (максимум-мінімум, теоретико-ймовірнісний, групової взаємозамінюваності, регулювання та підгонки).

.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо підготовки до державного екзамену

з дисципліни «Основи стандартизації та взаємозамінюваності»

для студентів очної форми навчання

спеціальності 6.010103 «Педагогіка і методика середньої освіти.

Трудове навчання»

освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

Поняття про номінальний, дійсний, граничні розміри деталей, верхнє, нижнє граничні та дійсне відхилення.

Розмір – числове значення лінійної величини (діаметрів, довжин і т.д.) в обраних одиницях вимірювання.

Розміри класифікують:

• номінальні;

• дійсні;

• граничні.

У машино- і приладобудуванні всі розміри в технічній документації задаються та вказуються в міліметрах.

Номінальний розмір (позначають – для отвору, – для валу) – розмір, відносно якого визначаються граничні розміри і який служить початком відліку відхилень.

Номінальні розміри є основними розмірами деталей та їхніх з’єднань. Їх призначають в результаті розрахунків деталей на міцність, жорсткість, зносостійкість і за іншими критеріями працездатності, або виходячи з конструктивних, технологічних і експлуатаційних міркувань. Спряжені поверхні мають загальний номінальний розмір. Він визначається конструктором відповідно до функціонального призначення деталі або з’єднання.

Дійсний розмір (позначають – для отвору, – для валу) – розмір, встановлений вимірюванням з допустимою похибкою.

Похибка вимірювання, відповідно й вибір вимірювальних засобів необхідно погоджувати з точністю, яка потрібна для даного розміру. Це пояснюється тим, що вимірювання високої точності, з малими похибками, виконуються складними приладами, є дорогими і не завжди технічно доцільні.

Граничні розміри – два гранично допустимі розміри, між якими повинен знаходитьсь або яким повинен дорівнювати дійсний розмір.

Більший з двох граничних розмірів називається найбільшим граничним розміром (позначають – для отвору, – для валу).

Менший з двох граничних розмірів називається найменшим граничним розміром (позначають – для отвору, – для валу).

Для отвору:
Для валу:

Граничні розміри дозволяють оцінити точність обробки деталей.

Відхилення (позначають – для отвору, – для валу) – алгебраїчна різниця між розміром (дійсним, граничним) і відповідним номінальним розміром.

Дійсне відхилення (позначають – для отвору, – для валу) – алгебраїчна різниця між дійсним і номінальним розміром:

Для отвору:
Для валу:

Граничне відхилення – алгебраїчна різниця між граничним і номінальним розміром.

Розрізняють верхнє, нижнє і середнє відхилення.

Верхнє граничне відхилення (позначають – для отвору, – для валу) – алгебраїчна різниця між найбільшим граничним і номінальним розміром:

Для отвору:
Для валу:

Нижнє граничне відхилення (позначають – для отвору, – для валу) – алгебраїчна різниця між найменшим граничним і номінальним розміром:

Для отвору:
Для валу:

Середнє граничне відхилення (позначають – для отвору, – для валу) – напівсума верхнього і нижнього граничних відхилень:

Для отвору:
Для валу:

Відхилення є алгебраїчними величинами і можуть бути:

• додатними, якщо граничний або дійсний розмір більше номінального;

• від’ємними, якщо граничний або дійсний розмір менше номінального;

• дорівнювати нулю – при рівності вказаних розмірів.

Тому завжди слід враховувати знак відхилення.

Значення верхніх і нижніх граничних відхилень на кресленнях і в інших технічних документах проставляють в міліметрах з їх знаками безпосередньо після номінального розміру. Якщо відхилення мають різні абсолютні значення, то їх розміщують одне над іншим (верхнє над нижнім) і пишуть меншими цифрами, ніж ті, які прийняті для номінальних розмірів.

Наприклад, . Число знаків в обох відхиленнях обов’язково вирівнюють (запис неправильний).

Якщо відхилення мають однакові абсолютні значення, але різні знаки, то указують тільки одне відхилення із знаком .

Наприклад, .

Відхилення, що дорівнюють нулю, можна не вказувати.

Наприклад, записи і обидва правильні і означають, що відповідно нижнє відхилення дорівнює нулю, а верхнє – додатне.

Граничні відхилення, як і граничні розміри, характеризують точність дійсних розмірів і похибки обробки деталей.

Отже, для обробки деталей і оцінки точності їх виготовлення повинні бути задані або граничні розміри, або граничні відхилення. Для складання стандартних таблиць по допусках і посадках, при виконанні розрахунків і проведенні багатьох вимірювань набагато зручніше користуватися граничними відхиленнями, а не граничними розмірами, тому в стандартних таблицях допусків і посадок приведені числові значення верхніх і нижніх відхилень. У таблицях відхилення приводять, як правило, в мікрометрах і обов’язково із знаками.