
- •3.Інтерпретація проблеми людини і Бога в літературі Середньовіччя. Середньовічна парадигма часу.
- •4.Середньовічна парадигма часу. Картина світу середньовічної людини.(4)
- •5.Проблема людини та навколишньої дійсності у Середніх віках. Уявлення про великий ланцюг буття.
- •6.Ієрархічність та символічність як основні естетичні концепти середньовічного світосприйняття.
- •7.Духовність та енциклопедичність як основні естетичні концепти середньовічного світосприйняття.
- •8.Кельтський епос та ірландські саги. Проблема їхньої класифікації.
- •8.Кельтський епос та ірландські саги.Проблема їхньої класифікації.
- •9.Пантеон кельтських богів. Їхня функціональна характеристика.
- •10.Класифікація ірландських саг.
- •13Кельтські творці художнього слова –т друїди, філіти, барди.
- •14.Давні германці та їхня міфологія)
- •15.Створення світу в піснях «Старшої Едди»
- •16Трагічне і героїчне в піснях «Старшої Едди»
- •17.Дидактизм «Старшої Едди»
- •18.Поезія скальдів та її по етологічні техніки
- •19.Саги про ісландців
- •20.Давньогерманський народно-героїчний епос
- •21.Англосаксонська поема «Беовульф».
- •22.Латинська література раннього Середньовіччя.Система жанрів клерикальної та світської літератури
- •23.Апокрифічна та есхатологічна література раннього Середньовіччя.
- •24.Поняття патристики. “Сповідь” Аврелія Августина як взірець середньовічного автобіографічного жанру. Августин і сповідальна традиція в західноєвропейській літературі.
- •25.Жанровий діалог «Сповіді» Августина(автобіографія,чарівна казка).
- •26.Витлумачення проблеми пам’яті та часу у “Сповіді” Аврелія Августина.
- •27. Витлумачення проблеми часу та памяті у «Сповіді» а.Августина
- •28. Особливості жанру візії. Ґенеза жару
- •30.Художні особливості середньовічного героїчного епосу
- •31.Давньогрецький епос та середньовічний епос. Концепція героя.
- •32.Васали та сеньйори героїчного епосу. Їхня відмінність від героя архаїчного епосу.
- •33.Історія та вимисел у французькому героїчному епосі. “Пісня про Роланда”.
- •34.Лицарський кодекс у поемі “Пісня про Роланда”.
- •35.Християнські та національно-патріотичні мотиви поеми.
- •37.Сюжетно-композиційна структура «Пісні про нібелунгів».Генеза поеми.
- •38Жанрова синкретичність поеми
- •39.Особливості хронронотопу «Пісні про нібелунгів»
- •40. Епічний герой архаїчного та героїчного епосу.
- •41. Герой та антагоністи в героїчному епосі Середньовіччя.
- •42.Жіночі образи середньовічних поем.
- •43.Концепція кохання і варіанти її інтерпретації в літературі Середніх віків.
- •44.Доба лицарства.Хрестові походи та їхня роль у формуванні лицарської культури.Кодекс лицарської моралі та куртуазних естетичних норм.Нова концепція кохання.
- •45.Доба лицарства.Загальна характеристика.Куртуазна література і її жанри.
- •46.Класифікація та художні особливості жанру лицарського роману.
- •47.Роланд і Трістан: від епічного героя до героя лицарського роману.
- •48.Лицарська література. Нова концепція кохання. Елементи психологізму.
- •49.Образи Трістана та Ізольди в середньовічній літературі Західної Європи.
- •50.Мотив мандрівки в середньовічній літературі (на прикладі аналізу твору на вибір студента).
- •51Лірика трубадурів.Її жанрова система та вплив на подальший розвиток європейської поезії.
- •52.Поезія трубадурів як культурне явище. Орбіта впливу поетичної школи Провансу.
- •53. Своєрідність жанрової класифікації лірики трубадурів
- •54.Специфіка жанру біографії трубадурів
- •55.Міська література пізнього Середньовіччя. Витоки її формування.
- •56.Поезія вагантів і голіардів. Основні представники та жанри.
- •57. Поезія вагантів і голіардів. Ключові теми та образи. Любовна і сатирична лірика.
- •58.Місто як особливий простір. Жанрова характеристика (фабльо, тваринний епос, алегоричний епос).
- •60. Фабльо, шванки. Зв'язок жанру фабльо з exempla.
- •61. Міце твариного епосу в системі жанрів міської літератури.
- •62. «Роман про Лиса» як найхарактерніший взірець твариного епосу. Специфіка його композиції, конфлікту, системи персонажів.
- •63. «Роман про Лиса» . Його витоки (антична та фольклорна традиції)
- •64. Алегоричний епос. Поява дидактико- алегоричної поеми «Романа про Троянду». Проблема авторства в ній.
- •66. Походження середньовічної драми.Клерикальна література і театр
- •67..Основні драматургічні жанри літератури Середніх віків (містерія, міракль, мораліте, фарс).
- •68. Виникнення міської драми. Жанрова своєрідність мораліте, фарсу та соті. Їхній зв'язок з народною сміховою культурою.
- •69.Література італійського Передвідродження.
- •70. «Нове життя» Данте та школа «солодкого нового стилю».
- •73.Труктура та худ. Особливості поеми Данте «Божественна комедія».
- •76.“Божественна комедія” Данте: система та функції образів, місце образу автора у творі.
- •77.Побудова потойбічного світу в зображенні Данте та критерії оцінки гріховності. Образи грішників.
- •78.Література доби Відродження, як історичне поняття, її значення в світовому літературному процесі.
- •79.Періодизація та система жанрів ренесансної літератури.
- •80.Естетичні опозиції та концепти доби Відродження.
- •82. Проблема людини та навколишньої дійсності у добу Відродження. Уявлення про великий ланцюг буття
- •83. Теорії походження жанру сонету
- •84.Жанр сонету. Його національні варіанти в літературі доби Відродження.
- •85. Франческо Петрарка – перший гуманіст і найвизначніший лірик Відродження.
- •86.Наукова і літературна діяльність Петрарки.
- •87.Лірика Петрарки (жанри, тематика, особливості ліричного героя), її українські переклади. Новий поетичний стиль.
- •88.Проблематика “Декамерона” Дж. Боккаччо. Класифікація новел.
- •90.Роль та місце автора в оповіді “Декамерона”.
- •91.Типи та образи персонажів “Декамерона”.
- •92. Функція обрамлення у «Декамероні» Дж. Боккаччо
- •93. Місце твору в розвитку європейської новелістики наступних епох
52.Поезія трубадурів як культурне явище. Орбіта впливу поетичної школи Провансу.
У ліриці трубадурів домінувала тема кохання. «Висока» любов протиставлялась «безглуздій» любові — долі «дурних багачів», старих і скупих. Вишукана лірика трубадурів оспівувала лицарську куртуазну любов і радощі життя. Дама, що оспівувалася трубадуром, стала новим персонажем у середньовічній європейській культурі. Шляхетна дама виступала охоронницею культурних цінностей, що змушували лицаря вдосконалюватись і бути зразковим
представником привілейованого класу. Трубадури володіли музичною освітою. Головними жанрами і формами їх лірики були: серена (вечірня пісня), альба (вранішня пісня), пасторела (пісня-діалог), рондо, балада, естампіда (танцювальна пісня), плен (пісня-плач), сирвента (сатирично-політична пісня), кобла (любовна пісня).Провансальська лірика XI-XIII ст.- це перший досвід європейської авторської лірики народною мовою. Становлення її нерозривно пов'язане з кур туазним феноменом. Мова Провансу повиннг була передати всі тонкощі куртуазного коханні і служіння дамі. У творчій лабораторії трубадур" вона досягла високої чистоти, вишуканості й разол з тим зберегла близькість до розмовної народно мови. Завдяки високим достоїнствам лірики труба [91] дурів, провансальська мова на деякий час стала міжнародною мовою ліричної поезії.Лірика Провансу ввібрала в себе кращі поетичні традиції попередніх століть. Вона тісно пов'язана з животворною народною традицією й античною поезією; відчутний у ній вплив арабо-іспанської любовної лірики, а також середньовічної латинської поезії, зокрема творчості вагантів. У свою чергу, творчість трубадурів лягла в основу багатьох літературних явищ і зумовила шляхи їх розвитку. Вона сприяла виникненню французької, іспанської та португальської поезії; безумовною є її роль у становленні німецького міннезангу.Особливо значним був вплив Провансу на італійську культуру. Трубадури безпосередньо вплинули на становлення італійської лірики (зокрема, школи «Dolce stil nuovo» («Нового солодкого стилю»). Вони значною мірою визначили погляди Данте на роль та значення народної мови (Данте «Про народну красномовність»). Через Петрарку та пет-раркистів - вплинули на європейську поезію загалом. У наступні століття зацікавленість поезією трубадурів проявили Війон, деякі романтики, пізніше- Гейне, Рембо, Ростан, О. Блок, в наші дні - Луї Арагон. Секрет великої популярності поезії Провансу - у прагненні особистості до створення нових морально-етичних ідеалів, вільних від християнського аскетизму та приниження людських почуттів. У своїх кращих проявах куртуазна лірика відобразила загальнолюдські ідеали, почуття й уявлення.Условность поэтического языка, и ранее свойственная трубадурам, достигает крайней степени в религиозной лирике Прованса. Крупнейший представитель этой лирики — Гираут Рикьер называл сам себя «последним трубадуром». Образованная в начале XIV в. Тулузская «консистория весёлой науки» (gai saper — весёлая наука, — так называли свое искусство трубадуры) культивировала исключительно религиозная лирика, приобретавшая с течением времени всё большую сухость, условность и формализм. Традиция старопровансальской лирической поэзии совершенно прекращается. Но её влияние на всё развитие европейского поэтического искусства было очень велико — французская и испанская лирика, немецкий миннезанг и особенно итальянская поэзия (Данте, Петрарка, весь dolce stil nuovo находились под несомненным и большим воздействием старопровансальских поэтов). Позднее лирик трубадуров на долгое время была оставлена без внимания и лишь в начале XIX века романтики (Гейне, Гёте, Уланд, Кардуччи) заинтересовались средневековой литературой и в том числе провансальской поэзией. Через переводы романтиков В. А. Жуковского средневековая лирика вошла в русский литературный обиход. Сглаживая местный и исторический колорит, Жуковский делал акцент на символическом значении поэзии трубадуров. Мотив поклонения Деве Марии как куртуазной Даме использован Пушкиным в стихотворении «Жил на свете рыцарь бедный