49. Принципи та методи планування

Зовнішній аспект планування полягає в тому, що за його допомогою пропонується поведінка підприємства на ринку, напрямки розвитку та результати діяльності. Система внутрішнього планування умовно поділяється на 2 види:

• техніко-економічне планування, яке є комплексним і охоплює всі сфери діяльності

• оперативне планування – охоплює лише процес виготовлення продукції і передбачає календарну зв’язку виробничих процесів.

Принципи планування:

1. Принцип системності – вимагає розгляд об’єктів планування як систему з певними взаємозв’язками та єдиним напрямом розвитку.

2. Принцип участі – полягає в тому, що в процес планування залучаються працівники, які згодом реалізують плани.

3. Принцип оптимальності – означає, що весь комплекс рішень має бути найкращим з точки зору певного критерію (прибуток або витрати)

4. Принцип безперервності

5. Принцип гнучкості.

Методи планування:

1. Розробки планів:

• синхронне планування – одночасне розроблення та координація всіх етапів та розділів плану, вимагає числових розрахунків і на практиці використовується дуже рідко.

• послідовне планування – оптимізує не весь план, а лише чергове завдання.

Методи послідовного та синхронного планування проявляються в декількох аспектах:

• функціональному

• ієрархічному

Функціональне – полягає в охопленні плануванням ряду підрозділів в межах одного комплексного плану.

Функціонально-послідовне планування – передбачає поступову ув’язку планів підрозділів, що здійснюється ітеративно, тобто за декілька координацінйих повторень для вибору кращого варіанту.

Функціонально-синхронне планування – здійснюється централізовано одним відділом планування з рядом обмежень та змінних.

Ієрархіяне планування – передбачає три методи:

• зверху-вниз

• знизу-вверх

• комбінований

2. Методи обчислення планових показників:

• нормативний – найточніший і основний в поточному плануванні. Планові показники обчислюються на основі норм використання ресурсів в плановому періоді.

• факторний метод – корегування фактичного рівня показників в базовому періоді внаслідок впливу певних факторів для формування планових показників.

• динаміко-статистичний метод – полягає в тому, що величина планових показників визначається на основі їх динаміки, що склалася у попередні періоди.

3. Метод планового узгодження потреб і ресурсів – балансовий метод. Розроблені спеціальні таблиці – баланси, де вказані ресурси та джерела їх забезпечення.

50. Стратегічне, практичне та оперативне планування

Стратегічний план – це сукупність взаємоузгоджених заходів і дій, що відображають довгострокові цілі з обґрунтуванням ресурсного забезпечення.

Етапи:

1. Формування стратегічних цілей

2. Аналіз середовища та ринкових чинників

3. Вибір генеральної стратегії та ринкових альтернатив

4. Оцінка підприємницького потенціалу та перспектив розвитку

5. Розробка ресурсних та функціональних субстратегій

6. Практична реалізація плану. Контроль та оцінка результатів.

Основні розділи:

План виробництва

• план маркетингу

• план кадрового забезпечення

• фінансовий план

• план страхування ризиків

• план формування іміджу організації

Тактичні плани – регулюють діяльність підприємства по закупівлі сировини, розроблений на рік.

Оперативно-виробниче планування – стосовно виробництва продукції на місяць, добу або зміну, забезпечення рівно можливої роботи підприємства.