Відомі дадаїсти

• Ганс Арп

• Марсель Дюшан

• Макс Ернст

• Супо Філіпп

• Трістан Тцара

Дадаїзм, або дада - модерністська течія в літературі, образотворчому мистецтві, театрі та кіно. Зародилося під час Першої світової війни в нейтральній Швейцарії, в Цюріху (Кабаре Вольтер). Існувало з 1916 по 1922 г [1]. В 1920-е роки французький дадаїзм злився з сюрреалізмом, а в Німеччині - з експресіонізмом. Зміст     1 Походження терміну     2 Характеристика     3 Дадаїзм в образотворчому мистецтві         3.1 Колаж в Цюріху         3.2 Колаж в Берліні         3.3 Колаж в Ганновері і Кельні     4 Представники дадаїзму     5 Примітки     6 Посилання Походження терміна Засновник течії поет Трістан Тцара виявив в словнику слово «дада». «Мовою негритянського племені Кру, - писав Тцара в маніфесті 1918 року, - воно означає хвіст священної корови, в деяких областях Італії так називають матір, це може бути позначенням дитячої дерев'яної конячки, годувальниці, подвоєним затвердженням в російській та румунською мовами. Це могло бути і відтворенням незв'язного дитячого белькотіння. У всякому разі - щось зовсім безглузде, що відтепер і стало найбільш вдалою назвою для всього течії »[2]. Характеристика Дадаїзм виник як реакція на наслідки Першої світової війни, жорстокість якої, на думку дадаїстів, підкреслила безглуздість існування. Раціоналізм і логіка оголошувалися одними з головних винуватців вигублюють воєн і конфліктів. Головною ідеєю дадаїзму було послідовне руйнування якої б то не було естетики. Дадаїсти проголошували: «Дадаїсти не представляють собою нічого, нічого, нічого, безсумнівно, вони не досягнуть нічого, нічого, нічого» [3]. Основними принципами дада були ірраціональність, заперечення визнаних канонів і стандартів в мистецтві, цинізм, розчарованість і безсистемність. Вважається, що дадаїзм з'явився попередником сюрреалізму, багато в чому визначив його ідеологію і методи. До засновникам дадаїзму найчастіше відносять поетів Хуго балів, Ріхарда Хюльзенбек (Richard Huelsenbeck), Трістана Тцара, і художників Ханса Арпа, Макса Ернста та Марселя Янко. Дадаїзм в образотворчому мистецтві В образотворчому мистецтві найбільш поширеною формою творчості дадаїстів був колаж - технічний прийом створення твори з певним чином скомпонованих і наклеєних на плоску основу (полотно, картон, папір) шматочків різноманітних матеріалів: паперу, тканини і т. д. В дадаїзм можна виділити три гілки розвитку колажу: цюріхський «випадковий» колаж, берлінський маніфестаціонний колаж і кельнської-ганноверський поетичний колаж.

Сюрреалі́зм (фр. surrealisme — надреалізм) — один із найбільш поширених напрямів у сучасному мистецтві й літературі. Надреалізм — літературний і мистецький напрям, що виник після Першої світової війни, на початку 20 століття головним чином у Франції.

Погляди

Засновником сюрреалізму був французький письменник Андре Бретон (фр. André Breton). Філософськими засадами сюрреалізму є суб'єктивно-ідеалістичні теорії інтуїтивізму, фрейдизму, східні містико-релігійні вчення.

Естетичні засади напряму викладено в «Маніфестах сюрреалізму» А. Бретона. Сюрреалісти закликали звільнити людське «Я» від «пут» матеріалізму, логіки, які вони вважали породженням буржуазної цивілізації. На їхню думку, митцю слід спиратися на досвід несвідомого вираження духу — сни, галюцинації, марення, інтуїтивного аби проникнути по той бік свідомості, осягнути нескінченне й вічне. Прийоми сюрреалізму (зображення надреального, містичні мотиви, елементи фантастики, жахи, спотворене людське тіло) використовуються в «театрі абсурду».

Сюрреалізм заперечує прийняті суспільні форми сучасного життя, технічної цивілізації, культури, моральних засад, під впливом Зігмунда Фройда пропаґує психічний анархізм, автоматизм вислову, звільнення від контролю розуму, спонтанність підсвідомості.