55.Новації місцевого оподаткування в Україні

Зменшено кількість місцевих податків і зборів до 5 шт.

Уточнено механізм нарахування всіх податків і зборів.

1)Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

*раніше був включений до місцевих податків, проте механізм його справляння розроблено лише в ПКУ

*почне діяти з 01.07.2012

2)Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності:

*раніше був платою за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності (загальнодержавним збором!!)

*був окремий профільний закон про цей збір – ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»

*у ЗУ були окремі статті про порядок придбання патентів на різні види діяльності

*раніше була діяльність у сфері грального бізнесу, тепер – у сфері розваг

*раніше - «вартість патенту», тепер – «ставка збору»

*зміна термінів дії патентів (збереглися терміни лише короткострокових патентів та патентів на діяльність у сфері розваг)

*раніше – фіксовані тверді ставки (80 грн за патент), тепер – відсоткові тверді ставки (0,2 МЗП)

*введено округлення ставок

3)Збір за місця для паркування тз:

*зміна назви (раніше – збір за паркову автотранспорту)

*зміна платників (раніше – юр.особи, громадяни, які паркують авто в спеціально обладнаних місцях або спеціально відведених місцях)

*зміна понять (раніше: «спеціально обладнані місця», «спеціально відведені місця», тепер «земельні ділянки, спеціально відведені для паркування»)

*зміна БО (раніше – 1 година паркування, тепер – 1 кв.м. площі об’єкта оп-ня)

*зміна ставок (раніше - % від НМДГ (17 грн), тепер - % МЗП)

4)Туристичний збір:

*зміна назви (раніше - курортний збір)

*уточнення платників (раніше – громадяни, що прибували у курортну місцевість)

*зміна ставок (раніше – 10% НМДГ (17 грн), тепер – 0,5-1% вартості проживання)

*введено поняття «податковий агент»

*список податкових агентів доповнено юр.ос., ФОП, які уповноважені місцевими радами справляти збір

*зміна переліку звільнених осіб

-прибрали: чоловіки старші 60 р., жінки старші 55 р.; особи на навчання, до батьків і родичів

-діти до 16 р.  діти до 18 р.

-уточнено кількість супроводжуючих інвалідів (1 особа)

-учасники ВВв, воїни-інтернаціоналісти  ветерани війни

5)Єдиний податок:

*був Указ Президента, тепер – розділ «Спеціальні податкові режими» у ПКУ

*скорочено список податків і зборів, від яких звільняються

*розширено групи платників (раніше – 2, тепер – 4)

*змінено вимоги до груп платників

*зміна термінів сплати

*відміна підвищення ставки для ФОП на кожну найману особу

*зміна ставок

56.Майнове оподаткування в Україні

Податок на нерухоме майно є основою майнового оподаткування в переважній більшості європейських країн. В Україні цей податок був передбачений ще в першій редакції Закону України «Про систему оподаткування», проте до прийняття ПКУ так і не було розроблено механізму його адміністрування, тому в Україні він досі не був введений. ПКУ розроблено механізм нарахування та сплати податку на нерухоме майно, але вступить він в дію лише з 1 липня 2012 року.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, запроваджено для забезпечення місцевих органів влади стабільними джерелами фінансування, а також з метою детінізації майнових відносин, розвитку інституту приватної власності, зменшенню неконтрольованого зростання цін на житло.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості.

Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

ґ) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;

д) гуртожитки.

БО - житлова площа об’єкта житлової нерухомості. Вона обчислюється за кожним об’єктом окремо.

Для житлової нерухомості, що знаходиться у власності:

- фізичних осіб, базу оподаткування обчислюють податкові органи. Дані вони отримують з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

- юридичних осіб, базу оподаткування обчислює сам платник виходячи з житлової площі об’єкта, що вказується в документах про право власності на об’єкт.

Один раз за базовий податковий період до площі житлової нерухомості, в якій фізична особа зареєстрована, може бути застосована пільга з податку на нерухоме майно. За бажанням фізична особа може застосувати цю пільгу до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, що перебуває в її власності.

Пільга полягає у зменшенні бази оподаткування об’єкта житлової нерухомості:

- для квартири - на 120 кв метрів;

- для житлового будинку - на 250 кв метрів.

Пільга надається лише фізичним особам – власникам об’єкта житлової нерухомості лише на один об’єкт (на вибір фізичної особи) і лише один раз на рік..

Ставки податку встановлюються органами місцевої влади за кожен квадратний метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості. Розміри ставок прив’язані до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року і залежать від площі квартири або будинку.

Базовий податковий період дорівнює календарному року

Порядок обчислення податку залежить від типу платника:

Для фізичних осіб-платників податку податок нараховують податкові органи за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості та:

1)для вже введених в експлуатацію житлових об’єктів - до 1 липня звітного року надсилають податкове повідомлення-рішення на суму податку, що підлягає сплаті.

2)для новоствореного (нововведеного) житлового об’єкта - після отримання інформації про виникнення права власності у платника на такий об’єкт

Юридичні особи-платники податку обчислюють суму податку самостійно:

1)для вже введених в експлуатацію житлових об’єктів - станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають в податкову за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми податку рівними частинами щоквартально.

2)для новоствореного (нововведеного) житлового об’єкта - декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Податок сплачується за місце розташування об’єкта нерухомості за звітний рік:

1)фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

2)юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, тобто до 30 березня, 30 червня, 30 вересня і 30 грудня.