
- •В.В. Киричевський, н.М. Д’яченко інтегральне числення
- •6.050100 „Економічна кібернетика”
- •1. Неозначений інтеграл
- •1.1. Первісна і неозначений інтеграл
- •1.1.1. Основні властивості неозначеного інтегралу.
- •1.1.2. Таблиця основних інтегралів.
- •1.2. Основні методи інтегрування
- •1.2.1. Безпосереднє інтегрування.
- •1.2.2. Метод підстановки.
- •1.2.2.1. Частковий випадок: метод інтегрування внесення під диференціал.
- •1.2.2.2. Загальний випадок.
- •1.2.3. Інтегрування частинами.
- •1.3. Інтегрування раціональних функцій
- •1.4. Інтегрування тригонометричних функцій
- •1.5. Інтегрування ірраціональних функцій
- •2. Означений інтеграл
- •Поняття означеного інтегралу Римана та його властивості. Геометричний зміст означеного інтегралу
- •2.2. Економічний зміст означеного інтегралу
- •2.3. Обчислення означених інтегралів.
- •3. Застосування означеного інтегралу
- •3.1. Застосування означеного інтегралу в геометрії
- •3.1.1. Обчислення площ плоских фігур.
- •3.1.2. Обчислення довжин плоских дуг
- •3.1.3. Обчислення об’ємів тіл обертання
- •3.2. Застосування означеного інтегралу в економіці
- •4. Невласні інтеграли
- •5. Узагальнення поняття інтегралу
- •5.1. Визначення подвійного інтегралу та його властивості
- •5.2. Обчислення подвійних інтегралів
- •5.3. Геометричний зміст подвійного інтегралу
- •Типове індивідуальне завдання
- •Список літератури
- •Питання, що виносяться на самостійне вивчення
- •Питання, що виносяться на іспит і на колоквіум
- •Інтегральне числення
- •6.050100 „Економічна кібернетика”
1.4. Інтегрування тригонометричних функцій
Оскільки кожна раціональна функція інтегрується в елементарних функціях, то уведення заміни під знаком інтегралу, яке перетворює підінтегральну функцію в раціональну (раціоналізуючої заміни), дозволяє стверджувати, що відповідний інтеграл інтегрується в елементарних функціях.
Інтеграл
виду
|
завжди раціоналізується універсальною тригонометричною підстановкою
, після уведення якої отримаємо
,
,
,
тому
.
Недоліком наведеної підстановки є громіздкість отримуваних раціональних функцій у багатьох випадках. Саме тому розглянемо заміни, що призводять до більш зручних щодо інтегрування раціональних функцій.
Якщо
, то уводять заміну
.
Якщо
, то уводять заміну
.
Якщо
, то уводять заміну
.
Наведемо відповідні приклади.
У наступному прикладі використовується універсальна тригонометрична заміна
.
Підінтегральна функція в інтегралі
є непарною відносно синуса, тому зручно застосовувати другу з наведених замін
.
3. Наступний приклад стосується заміни 4.
.
Інтеграли
виду
|
4.
.
5. Використовуємо формули зниження ступеня
.
Для
інтегрування першої з функцій застосуємо
заміну
,
а саме:
,
а для другої – формулу зниження ступеня
,
останні інтегруємо безпосередньо, тому разом одержимо
.
1.5. Інтегрування ірраціональних функцій
Інтегрування дробово-лінійних ірраціональностей виду
|
Здійснюємо
підстановкою
,
звідки
,
.
Ця підстановка раціоналізує підінтегральний
вираз.
(№Д1932)
.
Частковим
випадком дробово-лінійної ірраціональності
є функція
.
(№Д1927) Для інтеграла
у виразі дробово-лінійної
ірраціональності
треба обрати
,
тоді після заміни
отримаємо:
,
.
Метод
невизначених коефіцієнтів дає такі
результати:
,
тому
.
Інтегрування
квадратичних ірраціональностей
|
здійснюється підстановками Ейлера, які у даному випадку є універсальними:
перша
основна підстановка Ейлера
,
якщо
;
друга
основна підстановка Ейлера
;
третя
неосновна підстановка Ейлера
.
(№Д1966)
Інтегрування
підстановками Ейлера іноді призводить
до обчислення складних раціональних
функцій. Розглянемо один частковий
випадок, що дозволяє спростити таке
інтегрування.
Інтегрування
квадратичних ірраціональностей виду
|
здійснюється представленням інтегралу у вигляді
,
де
‑ многочлен степеня
з невизначеними коефіцієнтами,
‑ невизначений коефіцієнт.
4.
(№Д1946) Обчислити інтеграл
.
В чисельнику стоїть многочлен третього степеня, тому многочлен з невизначеними коефіцієнтами треба обрати другого степеня, і тоді отримаємо:
.
Для отримання значень невизначених коефіцієнтів треба спочатку продиференціювати обидві частини останньої рівності:
потім
обидві частини помножаємо на квадратичну
ірраціональність
:
,
після чого застосовуємо метод невизначених коефіцієнтів
Звідки отримаємо
Інтеграл
від диференціального біному
|

якщо
- ціле, то покладають
, де
- спільний знаменник дробів
і ;
якщо
- ціле, покладають
, де - знаменник дробу ;
якщо
- ціле, покладають
, де - знаменник дробу .
5. (№Д1987)
.