- •Гідросфера Поняття про гідросферу. Світовий кругообіг води
- •Тест із підтеми
- •Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Розчленованість берегової лінії. Суходіл в Океані. Острови і півострови
- •Тест із підтеми
- •24. Встановіть відповідність між назвами частин Світового океану та їх особливостями:
- •25. Встановіть відповідність між назвами ділянок суходолу у Світовому океані та їх особливостями:
- •Властивості вод Світового океану та причини її неоднорідності. Водні маси
- •Тест із підтеми
- •Рух води в Світовому океані. Морські течії. Господарське значення морів
- •Позначення течій на картосхемі
- •Тест із підтеми
- •21. Встановіть відповідність між видами рухів води у Світовому океані та деякими їх особливостями:
- •Підземні води. Джерела. Використання підземних вод і джерел
- •Тест із підтеми
- •14. Встановіть відповідність між поняттями, які характеризують підземні води, та їх особливостями:
- •Річка та її частини. Басейни і вододіли
- •Тест із підтеми
- •17. Встановіть відповідність між географічними поняттями та їх особливостями:
- •Поняття про роботу річки та річкову долину
- •Тест із підтеми
- •Живлення і режим річок
- •Тест із підтеми
- •Штучні водойми (канали та водосховища). Використання річок у господарській діяльності людини
- •Тест із підтеми
- •Озера, типи озерних улоговин та їхнє господарське використання
- •Тест із підтеми
- •13. Встановіть відповідність між походженням озер та деякими їх особливостями:
- •14. Встановіть відповідність між походженням озер та деякими їх особливостями:
- •Болота та їхнє використання. Льодовики
- •Тест із підтеми
Рух води в Світовому океані. Морські течії. Господарське значення морів
Усі типи водних мас океану знаходяться у більш чи менш активному безперервному русі. Завдяки цьому вони сприяють існуванню і розвитку живих організмів, визначають характер протікання геологічних процесів в океані. Серед видів руху вод Світового океану виділяються хвилі та течії. За причинами виникнення хвилі поділяються на вітрові, цунамі та припливно-відпливні.
П ричиною вітрових хвиль є вітер, який зумовлює вертикальний коливальний рух водної поверхні. Висота хвиль найбільше залежить від сили вітру. Вони можуть досягати висоти 18–20 м. Якщо у відкритому морі вода зазнає вертикальних рухів, то біля берега вона здійснює поступальний рух, утворюючи прибій. Ступінь вітрового хвилювання оцінюють за 9-бальною шкалою.
Цунамі – це гігантські хвилі, які виникають під час підводних землетрусів, епіцентри яких знаходяться під дном океану. Хвиля, спричинена підземними поштовхами, поширюється з величезною швидкістю – до 800 км/год. Висота її у відкритому океані незначна, а тому вона не є небезпечна для суден в океані. Однак така хвиля, набігаючи на мілководдя, набирає висоти 20–30 м і обвалюється на узбережжя, змітаючи все на своєму шляху.
Припливно-відпливні хвилі пов’язані з притяганням водних мас Світового океану Місяцем і Сонцем. Воно призводить до того, що рівень води із боку небесного тіла і протилежного підіймається порівняно із середнім. Із сторін, які перпендикулярні за напрямком дії сили тяжіння Місяця чи Сонця, рівень океану знижується. Висота припливів залежить від географічного положення, а також від розчленованості і конфігурації берегової лінії. Максимальна висота припливів (18 м) спостерігається у затоці Фанді острова Ньюфаундленд. За добу на Землі, як правило, спостерігається два припливи і два відпливи. Припливна хвиля дозволяє океанським суднам заходити у русла річок на десятки і навіть сотні кілометрів.
Т ечії – це горизонтальні переміщення води в океанах і морях певними постійними шляхами. Тобто це своєрідні річки в океані, довжина яких досягає декількох тисяч кілометрів, ширина – до сотень кілометрів, а глибина – сотень метрів. Швидкість переміщення вод у морських течіях набагато менша, ніж у річках – у середньому 1–3 км/год.
З а глибиною розташування в товщі води розрізняють поверхневі течії, глибинні та придонні. За температурними характеристиками течії поділяють на теплі і холодні. Приналежність конкретної течії до теплих чи холодних визначається не їхньою власною температурою, а температурою навколишніх вод. Теплою називають течію, що приносить тепліші води, а холодною – холодніші від навколишніх. Холодні, як правило, спрямовані з високих широт у низькі, а теплі навпаки – з низьких широт у високі.
Основними причинами виникнення поверхневих течій є вітри, різниця рівнів води в різних частинах океану. Серед течій, що викликані вітрами, виділяють дрейфові (спричинені постійними вітрами) та вітрові (виникають під впливом сезонних вітрів).
Різниця в рівнях води може існувати як через її надлишок у певному районі океану, що призводить до виникнення стічних течій, так і недостачу – існування компенсаційних течій.
Вирішальний вплив на формування системи течій в океані має загальна циркуляція атмосфери. Схема течій у північній півкулі утворює два кільця. Пасати спричиняють пасатні течії, що спрямовуються до екваторіальних широт. Там вони набирають східного напрямку і рухаються у західну частину океанів, підвищуючи там рівень води. Це призводить до формування стічних течій, що рухаються уздовж східних узбереж материків (Гольфстрім, Куро-Сіо, Бразильська, Мозамбікська, Мадагаскарська, Східноавстралійська). У помірних широтах ці течії підхоплюються пануючими західними вітрами і спрямовуються до східної частини океанів. Частина вод у вигляді компенсаційних течій рухається до 30-х широт, звідки пасати вигнали воду (Каліфорнійська, Канарська), замикаючи південне кільце. Основна маса води, переміщеної західними вітрами, рухається вздовж західних узбереж материків у високі приполярні широти (Північноатлантична, Північнотихоокеанська). Звідти вода у вигляді стічних течій, які підхоплюються північно-східними вітрами, спрямовується вздовж східних узбереж материків до помірних широт (Лабрадорська, Камчатська), замикаючи північне кільце.
У південній півкулі формується тільки одне кільце у екваторіальних і тропічних широтах. Першопричиною його існування є також пасати. Південніше (у помірних широтах), оскільки на шляху вод, підхоплених західними вітрами, немає материків, формується колова течія західних вітрів. Тільки незначні її відгалуження повертають воду у тропічні широти (Перуанська, Бенгельська, Австралійська та Західноавстралійська течії).
Між пасатними течіями обох півкуль вздовж екватора формується міжпасатна протитечія. У північній частині Індійського океану мусонна циркуляція породжує сезонні вітрові течії.
Теплі морські течії роблять клімат узбережних частин материків теплішим і вологішим, а холодні – сухішим.