Штучні водойми (канали та водосховища). Використання річок у господарській діяльності людини

Ріки мають велике господарське значення. Насамперед вони є джерелом прісної води для промисловості, сільського господарства, водо­постачання міст та інших населених пунктів. Ріки використовуються також для отри­мання електроенергії, як транспортні шляхи, місця лову і розведення риби, відпочинку і різних спортивних занять. Люди, будуючи греблі, регу­люють стік річок. Вони затримують весняні води, нагромаджують у водосхо­вищах і рівномірно витрачають влітку та взимку. Водосховища – це великі штучні водойми (на відміну від ставків) із загальним об’ємом понад 1 млн м³ води. На сьогоднішній день у світі створено понад 16 тис. водосховищ. Їхня загальна площа в шість разів перевищує площу Азовського моря. Будівництво водосховищ дозволяє розв’язувати ряд важли­вих завдань: створювати значні запаси води на сухий сезон, регулювати рівень води в річках, запобігати повеням і паводкам, поліпшувати транспортні умови, а також створювати сприятливі умови для відпочинку людей і занять спортом.

Однак будівництво водосховищ на рівнинних річках має ряд негативних наслідків: затоплюються великі площі родючих заплавних земель, навколо водоймищ на великих площах відбувається підйом рівня ґрунтових вод, що призводить до заболочування, нижче гребель водосховищ ріки позбавляються необхідного заплавного режиму, порушуються умови проживання цінних промислових риб, інших живих організмів. Останнім часом штучні водоймища намагаються створювати на гірських річках, де вони завдають менше шкоди.

Крім водосховищ широко використовуються й такі гідротехнічні споруди, як канали різного призначення. Найбільше поширені судноплавні канали – штучні русла, що зв’язують два чи кілька водних об’єктів. Наприклад, Волго-Балтійський канал, який з’єднує ріки, що впадають у Каспійське і Бал­тійське моря, і утворює єдину воднотранспортну магістраль. Є також зрошувальні й обводнювальні канали, що дозволяють здійснювати перекидання річкових вод із районів з їхнім надлишком у райони недостатнього зволоження. Однак перекидання води у великих розмірах з одних рік в інші за допомогою каналів можуть мати і негативні наслідки. Тому їхньому будівництву повинні переду­вати ретельні наукові дослідження, що передбачають прогнозування й оцінку можливих негативних наслідків таких перекидань.

Тест із підтеми

1. Головним джерелом прісної води для промисловості, сільського господарства, водопостачання міст та інших населених пунктів є:

А льодовики Б водосховища В річки Г озера.

2. Споруди, що дозволяють створювати значні запаси води на сухий сезон, регулювати рівень води в річках, запобігати повеням і паводкам, поліпшувати умови для руху суден, називаються:

А ставками Б водосховищами В каналами Г дамбами.

3. Штучні русла, що зв’язують два чи декілька відносно великих водних об’єктів – це:

А судноплавні канали; Б водосховища;

В зрошувальні канали Г обводнювальні канали.

4. Вкажіть твердження, які правильно характеризують судноплавні канали:

1 беруть початок з водосховищ і розподіляються на десятки відгалужень; 2 штучні достатньо глибокі русла, що зв’язують два чи кілька водних об’єктів; 3 завжди беруть початок з районів, де є певний надлишок водних ресурсів ; 4 завжди спрямовані у райони недостатнього зволоження; 5 часто мають за мету об’єднати неперервним водним простором декілька морів; 6 з річками утворюють єдину воднотранспортну магістраль.		1
5. Скільки метрів становить середня ширина водосховища, якщо об’єм води у ньому 2,352 млн м3, довжина водосховища стано­вить 8 км, а середня глибина – 3 м?