10.2. Прилади та обладнання
Для виконання лабораторної роботи необхідні: анемометр ручний крильчастий; секундомір; рулетка.
Анемометр ручний крильчатий служить для вимірювання швидкості направленого повітряного потоку в межах 0,1-5 м/с в натурних умовах.
Прийомна частина приладу – легка крильчатка, яка насаджена на горизонтальну трубчату вісь. Вмикання та вимикання механізму лічильника анемометра виконується аретиром.
Коли прилад насаджують на палку для виміру в недосяжних місцях, вмикання та вимикання аретирів виконують за допомогою шнурка, який прив’язують через два кільця, які загвинчені в корпус приладу.
Прилад необхідно охороняти від ударів та сильних струсів. Для запобігання деформацій та поломок лопастей крильчастим анемометром не слід вимірювати повітряний поток швидкістю вище 5 м/с.
10.3. Методика та порядок виконання роботи
До того, як розпочнуться заняття у лабораторії студенти повинні:
1. Вивчити рекомендовану літературу і письмово відповісти на контрольні питання.
2. Підготувати форму таблиці для запису спостережень та результатів (табл. 10.1).
Під час занять в лабораторії:
1. Перевірити справність приладів.
2. Виміряти швидкість руху повітря в указаних місцях.
40
до лабораторної роботи № 10 Таблиця 10.1
Середня для даної точки швідкість
|
Площа прорізу , м2 |
Витрати
повітря
м3/с |
Об’єм приміщення , м3 |
Кратність повітрообміну
|
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
,
м/с
Перед початком спостережень, увімкнувши передаточний механізм, записати вихідні показники стрілок приладу. Після цього анемометр установити в площині прорізу таким чином, щоб крильчатка була розташована назустріч повітряному потоку.
Для подолання інерційного опору анемометра треба дати деякий час (30 с) крутитися вхолосту, після чого увімкнути одночасно механізм приладу та секундомір. Визначення швидкості повітряного потоку виконувати 1-2 хвилини.
Після цього механізм та секундомір одночасно вимкнути та записати кінцевий відлік стрілок анемометра і секундоміра. За різницею показників лічильника анемометра до і після спостережень визначити, скільки обертів зробила крильчатка. Співвідношення кількості оборотів крильчатки до терміну вимірів (С) визначає частоту крутіння.
Швидкість вітру встановити відносно цих даних за допомогою графіків (рис. 10.2 а, б).
За частотою крутіння крильчатки (вертикальна вісь графіка) визначити швидкість повітряного потоку, м/с.
Розрахувати витрати повітря через проріз за формулою, м3/година,
.
4. Обміряти приміщення та підрахувати кратність повітрообміну за формулою:
.
41
5
в суміжні приміщення з більш
низькою температурою повітря, ніж у приміщеннях, які досліджуються. Витяжні отвори повинні розташовуватися у верхніх частинах віконних прорізів.
У кватирках швидкість руху повітряних потоків потрібно вимірювати в центрі отвору; в дверях, вікнах – в центрах трьох рівних ділянок, на які умовно розбивають по висоті увесь проріз, після чого дані вимірів усереднюють.
6
Рис.10.2. Графіки для визначення швидкості
повітряного потоку.
лися виміри.
10.4. Контрольні питання
1. Гігієнічне значення повітрообміну та його кількісні характеристики.
2. Як визначаються витрати повітря через отвір?
3. Засоби визначення кратності повітрообміну у приміщеннях.
4. Що характеризує коефіцієнту повітропроникнення від структури матеріалу та вологості.
Л а б о р а т о р н а р о б о т а № 11
ДОСЛІДЖЕННЯ АЕРАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ БУДИНКІВ ПІД ДІЄЮ
ТЕПЛОВОГО НАПОРУ НА МОДЕЛЯХ
У ВОДЯНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
11.1. Теоретичне обгрунтування та тема роботи
Процеси аерації, які відбуваються під впливом теплового напору, можуть моделюватися на водяних моделях, геометрично подібних натурі. Заміна
42
реального повітряного середовища на водяне зберігає якісну картину процесів руху повітряних потоків і в той же час дає можливість отримувати шляхом просвічування прозорої моделі гострим пучком світла видиме на екрані тіньове зображення руху по-різному нагрітих струмів води, які подібні до струмів нагрітого повітря, що переміщуються при аерації.
Не даючи кількісних оцінок ефективності аерації, можливих при користуванні повітряними моделями, метод водяних моделей має переваги повної наглядності і забезпечує візуалізацію явищ, які невидимі в натурі.
Спостереження, зарисовки та фотографування загальної картини руху повітряних потоків у приміщенні дозволяють підібрати таку форму покриттів та розміщення приточних і витяжних отворів, при яких аерація у цеху може бути найбільш ефективною.
Мета лабораторної роботи – проведення порівняльних досліджень аераційних властивостей будинків різного профілю та фіксація картини повітряних потоків при різному відкриванні приточних та витяжних прорізів.