21П.В чому полягає шкідливість тютюнопаління?

Тютюн – це однорічна рослина з родини пасльонових, висушені листки якої після спеціальної обробки подрібнюють і використовують для куріння. До складу листків тютюну входять такі речовини, як нікотин, білки, вуглеводи, органічні кислоти, смоли та ефірні олії. Основна особливість тютюну, завдяки якій він відрізняється від інших рослин родини пасльонових, – вміст нікотину, що стає основною складовою тютюнового диму. Нікотин – одна з найсильніших рослинних отрут. У чистому вигляді це безбарвна оліїста рідина з неприємним запахом, гірка на смак. Вона добре розчиняється у воді, спирті, ефірі й легко проникає в організм крізь слизові оболонки порожнини рота, носа, бронхів, шлунка. Отруйність нікотину відчув кожен, хто взяв у рот першу в житті цигарку. Ніхто не зміг допалити першу цигарку до кінця. Цьому заважають запаморочення й нудота, а часом і ще неприємніші відчуття: інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, посилене серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина навіть непритомніє. Поступово організм пристосовується до нікотину, і куріння не викликає таких неприємних відчуттів. Хоча отруєння організму триває, але тривало воно вже не так проявляється. Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин, у т.ч. аміак, синильна кислота, чадний газ та ін. Тютюновий дим, який вдихає курець, насамперед потрапляє у верхні дихальні шляхи, а затим – у трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відбувається хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв'язок: вони потовщуються, грубішають. Це призводить до зміни тембру голосу (грубий голос курця), що особливо помітно в молодих жінок. Унаслідок подразнення слизової оболонки бронхів і трахеї тютюновим димом розвивається їх хронічне запалення (бронхіт, трахеїт). Тому курці частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз. Окрім того, захворювання у них мають тяжкий перебіг. Вчені встановили, що куріння – один із основних чинників, які призводять до розвитку раку легень. Захворюваність на рак легень серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не курить. Також відомо, що куріння збільшує ризик захворювання на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунка, сечового міхура.

22П.Шляхи зараження віл.Стан захворюваності на снід в Україні.

Існує кілька шляхів зараження ВІЛ-інфекцією:незахищений (без презерватива) статевий акт (70-80 відсотків); спільне використання шприців, голок та іншого ін’єкційного інструментарію (5-10 відсотків); переливання зараженої крові (5-10 відсотків); передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині - у час вагітності, пологів і при годуванні груддю (5-10 відсотків); використання нестерільного інструментарію для татуювання та пірсингу; використання чужих для гоління, зубних щіток з видимими залишками крові (дуже рідко).ВІЛ передається через кров, сперму, вагінальні виділення і материнське молоко, при цьому не існує небезпеки зараження через інші біологічні матеріали (такі як слюна, піт, сльози, сеча і фекалії). Відбувається це тому, що для зараження необхідна якась мінімальна концентрація вірусу. Так, необхідна для зараження кількість вірусу міститься в краплі крові, яка вміщається на кінці швейної голки, а обсяг слини, в якому буде містити таку ж кількість вірусу, складе 4 літри. Епідемічний процес ВІЛ-інфекції в Україні пройшов еволюцію від повільного розвитку, коли щорічно виявляли 30-50 нових випадків інфікування ВІЛ (у період 1987-1994 рр.), до стрімкого зростання числа ВІЛ-інфікованих – більш 1500 осіб щомісяця (з 2008 р.). Сьогодні епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в країні характеризується зростанням показників захворюваності та смертності від СНІДу, активізацією статевого шляху передачі ВІЛ, залученням в епідемічний процес жінок репродуктивного віку.