13П.Чому при повній відсутності слуху дитина страждає на глухонімоту,незважаючи на цілісність мовного апарату?

Слух і мовлення тісно пов»язані.Якщо людина не чує,то вона не може говорить.

14П.Загальна характеристика сенсорних систем.

Сенсорна система – органи чуття, забезпечують сприйняття дії факторів,як внутрішнього, так і зовнішнього середовища. Органи чуття забезпечують такі основні види чутливості: зір, слух, шок,смак, дотик, рівновагу та відчуття положення тіла у просторі.Дотик – це прийняття форми, розміру, щільності, температури різникпредметів..Нюх – це сприйняття запахів різних речовин. Велика кількість нюхових рецепторів міститься в слизовій оболонці порожнини носа. Смак - сприйняття смакових особливостей речовин, що потрапляють в ротову порожнину. Рецептори смаку розташовані в смакових цибулинах виростів слизової оболонки язика – сосочків на стінках глотки і м'якого піднебіння. Збудження від рецепторів передається по волокнах язикового нерва у довгастий мозок, міст, до скроневої кістки, де формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів. Смак допомагає людині визначити якість їжі, сприяє виділенню травних соків і прохолодження процесу травлення в цілому. Орган слуху – забезпечує сприйняття слухових коливань. Завдяки слуху розрізняють звуки навколишнього середовища. Людина спроможна визначити напрямок звуку з джерела, що дає змогу орієнтування в навколишньому середовищі, а також висоту, тембр, силу звуку. Слух є одним із чуттів людини, які сприяють психічному розвитку повноцінної особистості. З слухом пов'язані звукові, мовні спілкування. Орган слуху розташований в отворі слухового проходу скроневої кістки черепа. Він складається з 3-х основних відділів: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Перші два беруть участь тільки в проведенні звукових коливань, а третій містить звукосприймальний і вестибулярний апарат.

15П.Які особливості крові людини потрібно враховувати при переливанні крові від донора до реципієнта.При деяких захворюваннях та втраті крові роблять переливання крові – від донора до реципієнта. Кров людини за системою АВО ділиться на 4 групи за наявність особливих речовин, що викликають склеювання (аглютинацію) еритроцитів. У еритроцитах є аглютиногени А і В, а у плазмі крові аглютиніни α і β. Склеювання еритроцитів донора відбувається у тому випадку, коли аглютиноген А зустрічається з аглютиніном α, а аглютиноген В – з аглютиніном β. Тому у однієї крові людини одночасно не можуть знаходитися аглютиногени і парні до них аглютиніни. При переливанні крові потрібно враховувати, що кількість крові донора, як правило, незначна, у порівнянні з кількістю крові реципієнта. Плазма донора значно розбавляється плазмою крові реципієнта, тому аглютиніни плазми крові донора не склеюють еритроцити реципієнта. У той же час, аглютиногени в еритроцитах донора не можуть розбавлятися плазмою крові реципієнта, тому що вони обмежені клітинною оболонкою.

16П.Основні етапи розвитку дитини.Які з них відрізняються більшою інтенсивністю прцесів росту та розвитку?

Етапи розвитку дитини:

1пренатальний (дородовий) етап.2немовля – від 0 до 18 місяців.3раннє дитинство – від 18 місяців до 3 років.4дитинство – від 3 до 5-6 років.5молодший шкільний вік – від6 до 8 років.6середній шкільний вік – від 9 до 12 років.7старший шкільний (підлітковий) вік – від 13 до 16 років. Раннє дитинство. Розвиваються психічні процеси – увага, пам’ять, уява; а також пізнавальні процеси. Основою цього розвитку є власна активність дитини. На цьому етапі важливо підтримувати «першу» самостійність дитини в дослідженні світу.Дитинство. На цьому етапі починається соціалізація дитини. В основному вона проходить через ігри.

17П.З чим пов»язане підвищення кількості еритроцитів в крові людини,яка протягом тривалого періоду живе в горах?

Високо в горах парціальний тиск кисню значно нижчий за норму. Тому звичайна кількість еритроцитів (у дорослої людини близько 5 млн в 1 мм3 крові) не спроможна забезпечити організм людини необхідною кількістю кисню. Збільшення концентрації еритроцитів у цьому випадку сприяє надходженню в організм необхідної кількості кисню, що забезпечує нормальне самопочуття людини і здатність виконувати роботу.