3. Зміст товарознавства

Товарознавство скаладється з двох частин

теоретичні основи товарознавства

спеціальні курси товарознавства.

У першій частині курсу лекцій “Теоретичні основи товарознавства” дається загальне уявлення про товарознавство як наукову дисципліну, розкриваються основні проблеми товарознавства на сучасному етапі розвитку суспільства.

предмет, методологію та історію товарознавства;

категорії та поняття в товарознавстві;

принципи класифікації і кодування товарів;

формування асортименту товарів;

оцінку споживних властивостей товару;

оцінку якості та конкурентоспроможності товару;

процеси, що проходять в товарі під час товаропросування;

задачі та проблеми сучасного товарознавства.

В другій частині товарознавства розглядаються конкретні групи товарів як продовольчих, так і непродовольчих, з використанням принципів та методів їх вивчення, викладених у курсі “Теоретичні основи товарознавства”.

4. Методологія товарознавства

Вчення про пізнавальні засоби (категорії, норми, класифікації, типології, принципи, закони, теорії) і методи пізнання називається методологією.

Метод – це частина теорії, спрямованої на пошук знання і перетворення дійсності за допомогою відповідних прийомів, способів і засобів.

Метод товарознавства – це системний підхід до пізнання споживної цінності товарів, закономірності її прояву і збереження (ДСТУ 3993-2000).

Системний підхід передбачає такий напрям методології наукового пізнання, в основі якого покладено дослідження об’єкта як системи, в якій розкривається його цілісність, виявляється різноманітність типів зв’язку та зведення їх в єдину цілісну картину.

Системний підхід реалізується через системний метод і системний аналіз, синтез та дослідження об’єкта, як функціонуючої системи, здійсню­ється у взаємодії з середовищем.

Системний аналіз і синтез поєднуються з структурно-функ­ціональним і функціонально-вартісним аналізом і синтезом та з ціннісним підходом.

Функціонування товару

І рівень

принцип дії (функціональне призначення

чи тип споживання та умови споживання)

ІІ рівень

спосіб дії (споживні властивості

чи номенклатура асортименту)

ІІІ рівень

конструкція (кількісна характеристика споживних

властивостей чи структура асортименту)

Функціонально-вартісний аналіз оснований на принципі відпо­відності значущості функцій і величин витрат на придбання і використання товару.

Коли товар стає засобом, метою, знаряддям діяльності та виконує відповідну функцію, то він є одночасно об’єктом пізнання і оцінки, і набуває ціннісного значення.

Соціально-причинний (соціологічний) і соціально-цілісний (аксіоло­гіч­ний) підходи в товарознавстві використовуються при пізнанні та оцінці товару.

Аксіологія – наука про цінності, яка вивчає ціннісні відносини і оцінки, розкриває причини їх виникнення у свідомості людини.