2.Економіка Китаю

2.1Передумови економічних досягнень Китаю

Для розуміння причин китайських успіхів необхідно знати особливості китайської цивілізації, у чому полягає її унікальність.

Основне китайське диво, яке, на перший погляд, не стосується китайських досягнень останніх двох десятиліть, полягає у само відтворенні китайської нації, що відбувалося у вкрай несприятливих умовах. Повені, землетруси, посухи, повстання, війни, голод, вороже оточення - кожне з цих явищ могло б стати причиною загибелі етносу. Однак китайців усі ці напасті загартували, виховавши такі риси національного характеру, як працьовитість і наполегливість.

Жителі Піднебесної донині вважають Китай центром світу, а інші країни - периферією.

Ще одне диво - китайська культура. Китайці мають власний, відмінний від інших народів, погляд на світ. Непорушними є їх повага до своєї країни, шанування власних національних традицій. Основою при цьому слугує ключове поняття держави - го. І хоча го може на різних циклах розвитку бути сильнішим або слабшим, без нього неможливе існування китайців. У жодній культурі світу шанування предків не набуло такого впливу на духовне життя, як у Китаї. Синовню шанобливість і повагу до батьків визнано основними чеснотами, на яких тримається правильний, з погляду китайців, державний устрій.

Система духовно-моральних цінностей охоплює різні погляди й моделі поведінки в між цивілізаційних взаєминах, які ґрунтуються на поєднанні ідей і моральних норм конфуціанства, даосизму, легізму та буддизму і вирізняються високим ступенем толерантності і сприйнятливості при збереженні самобутності та самостійності. У Китаї ніколи не було релігійних воєн, що підтверджує тезу про толерантність китайців.

Принципово важливим є те, що будь-яка чужа ідея чи норма може одержати легальне право на існування в межах китайської духовної культури і життєвої практики лише після того, як вона пройде процес "притирання" і перевірки на відповідність нормам китайської моралі і традиціям. Конфуціанська настанова на вивчення всього, що не суперечить принципу гуманності, сприяє виконанню обов'язків і є корисним для величі держави, її правителя, родини й окремої людини, діє і донині.

Прості істини, як довів багатовіковий досвід, мають величезну силу впливу на маси. Вони втілені в незаперечних моделях поведінки "шляхетної людини" - цзюньцзи, обов'язкових для будь-якого китайця, де б він не жив. Тому занадто швидкі темпи змін в економіці, житті суспільства, сімейному побуті і відносинах між людьми викликають перенапругу всередині системи китайської культури. Це породжує захисну реакцію відторгнення і повернення до традиційних національних цінностей.

Століття насадження конфуціанства були настільки ж важливими для підйому Китаю та інших держав Східної Азії з економікою, яка швидко зростає, як протестантизм у підйомі капіталізму для Заходу. Таке порівняння є умовним, проте воно дає змогу зрозуміти роль конфуціанства в житті китайців.

Особливість китайської ментальності полягає в тому, що у китайців процес мислення образний, а не абстрактно-понятійний, як у людей Заходу. Це принципово важливо. Діалектичний шлях пізнання в китайців відбувається не від живого споглядання до абстрактного мислення і практики, а за формулою: від живого споглядання до конкретного мислення, а від нього до практики без фази абстрактного мислення. Звідси вражаючі практичність, матеріалізм, конкретно-раціональний підхід китайців до будь-якої справи.

До XVI ст. за рівнем ВВП на душу населення і технологіями Китай або випереджав інші цивілізації, або не відставав від них. З моменту промислової революції Захід утвердив своє лідерство у світі. Нині Китай знову перетворюється на одного зі світових лідерів, вибудовуючи відносини з іншими державами та тлі процесів глобалізації.[12,79-81]