Кооперативний рух

Перебуваючи у складі як Австрійської імперії, так і Речі Посполитої, Галичина залишалася чи не найвідсталішою провінцією у плані промислово-капіталістичного розвитку. Держави-метрополії фактично перетворили її на дешеве джерело сировини і вигідний ринок збуту готових товарів. Кооперативний рух на західноукраїнських землях бере свій початок в 70-их рокахXIX ст., в той час, коли Австро-Угорщина переходить на капіталістичну модель розвитку економіки.

Слід сказати, що селянська реформа особливих змін у соціально-економічні відносини не внесла, так само як і не покращила матеріального становища більшості галицького селянства. Проте, відчувши себе офіційним господарем на власній землі (хоч і невеличких клаптиків), галичани розпочали господарювати по-новому.

Гаслом кооперативного руху стала фраза «В об’єднанні власних сил – до добра і краси». Зародилася українська кооперація як спосіб економічного захисту незаможних членів суспільства від польської експлуатації, зубожіння та злиднів. Рух перетворився на знаряддя боротьби за національну єдність та нормальні умови господарювання на власній землі.

Кооперативний рух в Тужилові розпочався у 1923 р. із заснування об’єднання «Селянський труд» та молочарської спілки в 1926 р. У 1927 р. була утворена «Каса Стефruka». Для загального закупу і збуту в 1932 р. відбулося заснування хліборобської спілки «Відродження».

Будівля, в якій розміщувалася молочарня, знаходилася позаду теперішнього народного дому (не збереглася). Після побудови читальні «Просвіти» кооператив і молочарську спілку також перенесли туди. В одній кімнаті приймали молоко, в другій зберігали сметану і робили масло. Для цього потрібен був лід, який виготовляли взимку та возили саньми. Скидали через отвір у фундаменті збоку через підвальну частину та засипали трачиною.

Молочарську спілку об’єднував крайовий «Маслосоюз». Загальні збори молочарні Тужилова обирали раду.

Як додатки

Фонд №182, Опис №1, Од. зб. №409, 6 стор.

1932-1939 рр.

Газетні повідомлення та інформація про організаційну і пропагандистську читальні в с. Тужилові Калуського повіту.

Тужилів. 12. 08. 1932 р.

Общество им. М. Качковского в Львові

Повстала межи нашими громадянами думка оснувати рускую читальню. Отож постановляємо скликати на день 21.08. 1932 р. основательні збори і наші селяни з того дуже задоволені. Просимо дуже общество допомогти нам і вислати свого делегата на основательні збори, за що П. Т. складаєм згори сердечну подяку.

З почтєнєм Василь Ковальчук

Іван Лаврів

Іван Парипа

Никола Юрчишин

Яців Василь.

Тужилів 1.05.1933 р.

Прохання вислати драматичну брошурку «Талергоф» В. Ваврика і портрет М. Качковського (60*30) на адресу (за послєплатою) читальні в Тужилові.

В. Ковальчук

Тужилів, 1.03.1934 р.

Прохання вислати брошурку для дітей «Чортеня і сатана» або «Талергофські діти».

В. Ковальчук

Почта Голинь

25.05.1934 р.

Повідомлення про проведення в Тужилові 3 червня Талергофського свята (11.00) і 15.00 – «День рускої культури». Прохання оголосити у «Землі і волі», «Рускому голосі». Вислати делегатів (особисто п. Цебринський).

Голова В. Яців

«Землі і воля» - 5.03.1939 р.

Йдеться про цілковитий занепад «рускої культурно-просвітницької праці» в Тужилові. Економічні інституції (споживчі кооперативи, молочарня, каса) розвиваються добре.

Тужилівці! Заклик піти слідами Підмихайля й Добровлян.

Близькій.

«Земля і воля» - 9.07.1939 р.

18 квітня скликано загальні збори тужилівської читальні. Було нечисельним. Причина: «брак свідомості як в управі, так і серед членів. Як свідчення – знищення бібліотеки і документів читальні. Після промови Д. Процика (Станіслав) вписалося 30 членів, давши внески.

Утворено новий виділ: голова Ник. Ів. Ковальчук , Дм. Юрчишин, секр. Петро Яців, касир – Вас. Фед. Ребега, бібліотекар Василь Шевчук, заступники – Олекса Ковальчук, В. Яців, П. Притула.

Свій.