24. Розслідування аварій на виробництві.

Розслідування аварії проводиться коли сталася:

1) аварія першої категорії, під час якої: - загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;- спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних ре-човин за межі санітарно-захисної зони підприємства; - збільшилася концентрація забруднюючих речовин більше, ніж у 10 разів; - зруйновано будівлі, споруди або конструкції об’єкта, що створи-ло загрозу для життя і здоров’я працівників чи населення;

2) аварія другої категорії, внаслідок якої: - загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

Правові та організаційні питання охорони праці - зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта,що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.

Якщо з приводу розслідування аварії, що не спричинила не-щасні випадки, не прийнято спеціальне рішення Кабінету Міністрів України, розслідування проводиться комісією: - у разі аварії першої категорії наказом центрального органу ви-конавчої влади; - у разі аварії другої категорії наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство.

Комісія протягом десяти робочих днів зобов’язана розслідува-ти причини аварії та скласти акт за формою Н-5.. Зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комісію. Роботодавець видає наказ, яким затверджує заходи щодо запо-бігання подібним аваріям. Він також затверджує: - план запобігання надзвичайним ситуаціям; - план ліквідації аварій; - дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їх настання; - обов’язки аварійно-рятувальних служб. Посадові особи, які проводили розслідування нещасних випад-ків, професійних захворювань та аварій несуть відповідальність за своєчасне і об’єктивне їх розслідування та обгрунтованість прийня-тих рішень.

26. Фактори, що визначають умови праці. Оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні умови праці.

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальному обмеженню впливу несприятливих виробничих факторів. Оцінка умов праці проводиться на підставі “Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та напруженості трудового процесу”. Враховуючи принципи Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляють на 4 класи: 1 клас – оптимальні умови праці – такі умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівника, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. 2 клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонування стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працівників і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах. 3 клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираження змін в організмі працівника поділяються на чотири ступені. 4 клас – небезпечні (екстремальні) – умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створюють високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтва, загрози для життя. Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційному аналізі визначення умов праці для окремих факторів виробничого процесу (ФВП) і трудового процесу (ФТП). Трудовий процес визначають показники важкості та напруженості праці. Під терміном “важкість праці” розуміють ступінь залучення до роботи м’язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці відображає навантаження на центральну нервову систему і оцінюється за 16 показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режим праці.