
- •2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •4.Технічно- нормативне забезпечення охорони праці
- •6. Види і категорії нормативно- технічних документів з охрони праці
- •8. Міждержавні стандарти з безпеки праці
- •10. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •12. Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення
- •14. Види трудових договорів
- •16.Система управління охороною праці підприємства (суоп)
- •18. Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду
- •20. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони праці у вигляді штрафу
- •22. Просте розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •24. Розслідування аварій на виробництві.
- •26. Фактори, що визначають умови праці. Оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні умови праці.
- •28. Прилади для визначення вологості повітря в приміщеннях.
- •30. Категорії важкості робіт за енергозатратами
- •32. Класифікація шкідливих речовин за фізіологічною дією на організм людини.
- •34. Гігієнічне нормування шкідливих речовин (гост 12.1.005-88).
- •36. Класифікація шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини.
- •38. Класифікація освітлення.
- •40. Види штучного освітлення.
22. Просте розслідування нещасних випадків на підприємстві.
Відповідно до аналізованим документом затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. У свою чергу, визнані такими, що втратили чинність раніше діяли Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Перелік обставин (затверджені постановою Кабміну N 1094 від 21.08.2001 р.), а також кілька документів вносять до них зміни . Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у складі представників: відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), лікувально-профілактичного закладу, підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду. До розслідування в разі необхідності можуть залучатися представники інших органів. У розслідуванні причин професійних захворювань інфекційної та паразитарної етіології обов'язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби. Розслідування причин двох та більше випадків професійних захворювань у однієї особи проводиться у міру визначення цих захворювань за наявності повідомлення. В акті розслідування зазначається, раніше чи є у цієї особи було виявлено профзахворювання (найменування діагнозу) та рік його виявлення. Роботодавець зобов'язаний подати комісії з розслідування дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо), забезпечити комісію приміщенням, транспортними засобами та засобами зв'язку, організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування. Комісія з розслідування зобов'язана: скласти програму розслідування причин професійного захворювання; розділити функції між членами комісії; розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин та причин професійного захворювання; скласти акт розслідування за формою П-4, в якому вказати заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання, забезпечення нормалізації умов роботи, а також назвати осіб, які не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти). Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов роботи працівника, за матеріалами перш проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення посадових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням професійного захворювання. Реєстрація та облік професійних захворювань у працівників, які направлені на роботу за межі підприємства, здійснюється підприємством за місцем основної роботи потерпілого, відповідним робочим органом виконавчої дирекції Фонду та відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює державний нагляд на цьому підприємстві.