Тема 9. Інновації, як об’єкт інвестиційної діяльності
План
1. Економічна сутність інновацій та інноваційні процеси.
2. Суб’єкти та об’єкти інноваційної діяльності.
3. Фінансування інноваційної діяльності.
1. Економічна сутність інновацій та інноваційні процеси.
Згідно ЗУ «Про інноваційну діяльність» інновації — новостворені або вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і соціальної сфери.
Класифікація інновацій.
За результатами |
Наукові, технічні, конструкторські, виробничі, інформаційні |
За масштабами |
Глобальні, транснаціональні, регіональні, місцеві |
За характером ефективності |
Фінансові, бюджетні, економічні, соціальні |
За глибиною внесених змін |
Радикальні, покращуючи, модифікаційні |
За місцем у виробничому процесі |
Сировинні, технологічні, продуктові |
Крім того, виділяють інновацію:
- товарну; технологічну, ринкову (створення нового ринку);
- маркетингову (освоєння нового джерела постачання);
- управлінську, соціальну, екологічну.
Інноваціям передує науково-виробнича діяльність, пов’язана з появою нововведення. Ідея нововведення може бути зароджена як:
інтенція — ідея, пропозиція або проект, які після опрацювання перетворюються в інновацію.
ініціація — рекомендації щодо удосконалення науково-технічної, організаційної, виробничої або комерційної діяльності, метою яких є початок інноваційного процесу або його розвиток.
дифузія — це процес передачі нововведення по комунікаційним каналам між членами соціальної системи в часі. Нововведеннями можуть виступати ідеї, технології тощо, які є новими для суб'єкта господарювання.
Підготовка, обґрунтування, освоєння й контроль за впровадженням нововведення є інноваційною діяльністю.
Інноваційна діяльність — це діяльність, що спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів та послуг. Вона включає в себе:
- випуск та розповсюдження нових видів техніки та технологій;
- прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;
- реалізацію довгострокових науково-технічних програм із великими термінами окупності витрат;
- фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані виробничих сил країни;
- розробку й впровадження нових ресурсозберігаючих, технологій, спрямованих на покращення соціального стану населення, екологічної ситуації тощо.
Інноваційна діяльність складається з інноваційного процесу, який охоплює весь комплекс відносин виробництва га споживання та представляє собою період від зародження ідеї до її комерційної реалізації.
Інноваційний процес у різних сферах діяльності внаслідок розвитку науково-технічного прогресу може проходити різні щодо тривалості й витрат етапи. У виробничому (інвестиційному) середовищі цей процес проходить такі стадії:
1) сертифікація (патентування) ідеї;
2) наукове й техніко-економічне обґрунтування нового продукту або технології;
3) експериментальне освоєння зразків;
4) доведення до промислового виробництва;
5) одержання нового продукту у необхідному обсязі для його комерціалізації.
Враховуючи ці стадії, розрізняють три форми інноваційного процесу:
• простий внутрішньо організаційний (натуральний);
• простий міжорганізаційний (товарний);
• розширений.
Простий внутрішньо організаційний інноваційний процес — це процес створення й використання нововведення у межах однієї організації.
Простий міжорганізаційний інноваційний процес передбачає відокремлення функцій створення й виробництва нововведення від функції його споживання. Це означає, що воно стає предметом купівлі-продажу.
Розширений інноваційний процес знаходить свій вираз у появі нових виробників нововведення, у порушенні монополії виробника-початківця, що сприяє за допомогою взаємної конкуренції удосконаленню споживчих якостей товару.