5. Система оперативно-виробничого планування

Оперативно-виробниче планування (ОВП) є завершуючим етапом внутрішньозаводського планування.

Під оперативно-виробничим плануванням розуміють здійснення поточної діяльності планово-диспетчерських підрозділів протягом короткого періоду.

Завданням оперативно-виробничого планування є забезпечення своєчасного й якісного виконання річних задач, що передбачені планами соціально-економічного розвитку підприємства, організація злагодженої роботи усіх підрозділів для рівномірного, ритмічного випуску продукції у встановлених обсягах і номенклатурі при повному і раціональному використанні наявних економічних і виробничих ресурсів.

Оперативно-виробниче планування виконується в масштабі підприємства, по цехах основного і допоміжного виробництв фахівцями виробничо-диспетчерської служби; в масштабі окремих цехів — виробничо-диспетчерським бюро або диспетчером цеху спільно зі спеціалістом виробничого відділу.

Існує два види оперативно-виробничого планування: міжцехове і внутріцехове.

Міжцехове планування включає:

–       розробку виробничих програм підприємства в цілому щодо обсягу, номенклатури і термінів;

     планування, регулювання і контроль виконання виробничих програм цехами у цілому (або дільницями при безцеховій структурі) як самостійними виробничими одиницями;

–       координацію роботи основних цехів між собою і зв’язок їх з допоміжними та іншими підрозділами і службами підприємства.

Міжцехове планування повинне забезпечити координацію діяльності та необхідні пропорції у виробництві між окремими підрозділами підприємства, особливо між основними і допоміжними, заготівельними та обробними, обробними та складальними. Узгодження (поєднання) номенклатури заготівель, деталей, вузлів і термінів їх руху між підрозділами підприємства – головний зміст міжцехового оперативно-виробничого планування.

У процесі міжцехового планування виробничі програми складають найчастіше на місячний термін. У масовому виробництві їх можуть розробляти на квартал з розподілом за місяцями. У таких випадках місячні виробничі програми коректують відповідно до результатів попереднього місяця.

Внутріцехове планування забезпечує:

–       розробку виробничих програм і планів-графіків для дільниць, ліній та окремих робочих місць;

–       складання планових завдань на місяць і коротші терміни (декада, тиждень, доба, зміна);

–       контроль за виконанням планових завдань;

–       координацію роботи пов’язаних дільниць, ліній, робочих місць;

–       регулювання роботи допоміжних служб цеху щодо забезпечення основного виробництва.

При розробці виробничих програм застосовують “ланцюговий метод”, який полягає у встановленні завдань у порядку, зворотному до ходу технологічного процесу, тобто від здачі і випуску готових виробів до заготівлі і визначення потреби у матеріалах, сировині, напівфабрикатах.

Оперативно-виробниче планування - багаторівнева система, яка поділяється за стадіями планових робіт на три блоки, що виконуються послідовно: планування обсягів; календарне планування і поточне планування.

Таблиця 1

Характеристика блоків оперативно-виробничого планування

Блок	Задача	Рівень дії	Період (як правило)
Планування обсягів	Розподіл виробничих завдань за підрозділами і плановими періодами	Підприємство, підрозділ	Річна виробнича програма, місяць
Оперативно-календарне планування	Визначення термінів початку і закінчення робіт у підрозділах	Підприємство, підрозділ, дільниця	Місяць, квартал
Поточне планування	Розподіл конкретних виробничих завдань за номенклатурою робіт і виконавцями	Дільниця, виконавець	Декада, тиждень, доба, робоча зміна, година

В процесі оперативно-виробничого планування проводиться розподіл річної виробничої програми підприємства в натуральних показниках між підрозділами у відповідності з виділеними їм трудовими і матеріальними ресурсами за плановими періодами.

Мета оперативно-виробничого планування полягає у забезпечені задоволення сукупного попиту при  мінімізації загальної суми витрат. План виробництва продукції розробляється на конкретні періоди часу з врахуванням обсягів виробництва в цей період і кількості необхідних ресурсів. При розв'язанні цих задач необхідно забезпечити рівномірне завантаження обладнання і працівників на всіх ділянках виробництва. При цьому застосовуються методи економіко-математичного моделювання, оскільки план виробництва продукції впливає на величину низки витрат (витрат на зберігання готової продукції; витрат, що пов'язані із простоями; витрат, що пов'язані із передачею частини робіт субпідрядникам; витрат, що пов'язані із наймом і звільненням працівників, тощо).

Оперативно-календарне планування передбачає визначення термінів початку і закінчення робіт у підрозділах, а також строків передачі продукції іншим підрозділам і здійснюється як для підприємства в цілому, так і для окремих його підрозділів. На цьому етапі об'єктом планування є окремі види продукції, види робіт, операції. Оперативно-календарне планування ґрунтується на конкретних нормативах, що дозволяють здійснити зв'язок календарних планів і узгодженість робіт взаємопов'язаних робочих місць, підрозділів тощо. Календарно-планові нормативи (обсяги і ритми робіт, тривалість виробничих циклів, матеріальні нормативи тощо) також забезпечують найбільш ефективне використання ресурсів підприємства. Плановим періодом при календарних розрахунках у сільському господарстві зазвичай обирається у рослинництві - періоди підготовки ґрунту, посіву, уходу за врожаєм, збирання і доробки продукції тощо, у тваринництві - місяць або квартал. Правильність, надійність і ефективність розв'язання задач оперативно-календарного планування залежить від організації обліку, контролю і регулювання виконання оперативних планів і ходу виробництва.

Задачею поточного планування є розробка конкретних виробничих завдань за номенклатурою робіт і виконавців на короткі планові періоди (декаду, тиждень, добу, робочу зміну, годину).

Ефективність оперативно-виробничого планування характеризується зміною основних показників виробництва, ритмічністю роботи і рівномірним навантаженням усіх підрозділів протягом запланованого періоду.

Слід розрізняти оперативно - виробниче планування одиничного,серійного та масового виробництва .

Одиничне виробництво характеризується великою кількістю замовлень на виготовлення різноманітної продукції одиницями і малими партіями, що не повторюються.

Для серійного типу виробництва характерне виготовлення одного виробу різних модифікацій або декількох видів виробів серіями різної величини.

Під серією розуміється число виробів, однакових по конструкції і технічній характеристиці. Для серійного виробництва характерна обробка деталей і складальних одиниць партіями. Під партіями розуміється плановане число однакових деталей або складальних одиниць, що одночасно запускаються у виробництво і оброблюваних з одноразовою витратою підготовчо-завершального часу, що враховується.

У масовому виробництві оперативне планування проводиться по кожній деталі. З ритмом випуску виробів цехом остаточної зборки узгоджені ритми інших потокових ліній. Ритмічна робота знаходить віддзеркалення в щоденному випуску однакової або рівномірно-наростаючої кількості продукції.

Нормативно-календарні розрахунки включають встановлення регламенту роботи потокових ліній, циклу виробів і норми незавершеного виробництва у вигляді внутрішньолінійних і міжлінійних заділів.

Основними елементами оперативного планування є:

1)    планово-облікові одиниці виміру продукції;

2)    планово-облікові періоди, на які розробляються оперативні плани;

3)    нормативи просування виробництва (партії запуску – випуску виробів, необхідні запаси незавершеного виробництва та тривалість випереджень).