1.2.2Розрахунок граничнодопустимих викидів речовин

Відповідно до Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1780 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», установлюються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин для діючих і тих, що проектуються, будуються або модернізуються, стаціонарних джерел.

Встановлення граничнодопустимих викидів (ГДВ) проводиться із застосуванням методів розрахунку забруднення атмосфери промисловими викидами і з врахуванням перспектив розвитку підприємства, фізико-географічних і кліматичних умов місцевості, розташування промислових майданчиків і ділянок існуючої і проектованої житлової забудови, санаторіїв, зон відпочинку міст, взаємного розташування промислових майданчиків і селитебних територій.

ГДВ (г/с) встановлюються для умов повного навантаження технологічного і газоочисного обладнання і їх нормальної роботи. ГДВ не повинні перевищуватися в будь-якій 20-хвилинний період часу.

ГДВ визначається для кожної речовини окремо, у тому числі і у випадках врахування сумації шкідливої дії декількох речовин.

Необхідні дані для розрахунку ГДВ приймаються із розрахунку розсіювання викидів забруднюючих речовин в п. 3.3.1.

При встановленні ГДВ враховуються фонові концентрації , мг/м³.

Значення , г/с, для одиночного джерела з круглим гирлом у випадках для нагрітих викидів визначається по формулі

(3.0)

де — максимально разова гранично допустима концентрація забруднюючої речовини в атмосферному повітрі, мг/м³.

В разі холодних викидів, визначається по формулі

(3.0)

Якщо для якої-небудь забруднюючої речовини виконується співвідношення

(3.0)

то в цьому випадку (за відсутності необхідності обліку сумації шкідливої дії декількох речовин) використані при розрахунках значення приймають як без розрахунків сумарного забруднення атмосфери.

Для розрахованих значень за умов виконання визначається необхідна ступінь очищення газоповітряної суміші по формулі:

(3.0)

1.2.3Розрахунок гранично допустимих скидів речовин

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» розроблюються та затверджуються гранично допустимі скиди (ГДС) забруднюючих речовин.

Величини ГДС речовин встановлюються для кожного окремого випуску стічних вод у поверхневі та морські води.

Умовою для визначення ГДС речовин є гарантія дотримання норм якості води у встановлених контрольних створах.

Величини ГДС визначаються як добуток максимальної годинної витрати стічних вод , м³/год., на допустиму концентрацію забруднюючої речовини , г/м³. При розрахунку умов скиду стічних вод спочатку визначається значення , що забезпечує нормативну якість води в контрольних створах, далі визначається ГДС за формулою

(3.0)

Якщо фонова концентрація забруднюючої речовини у водному об’єкті не перевищує ГДК, визначається залежно від типу водного об’єкта.

Для окремого випуску розрахункова формула для визначення без урахування неконсервативності речовини має вигляд

(3.0)

де — кратність загального розбавлення стічних вод у контрольному створі водотоку; в першому наближенні можна розрахувати за формулою

(3.0)

— коефіцієнт змішення, що показує, яка частина річкової витрати змішується із стічною водою в максимально забрудненому струмені розрахункового створу; приймається за рекомедаціями керівника роздулу;

— секундна витрата стічних вод, м³/с; визначається за даними підприємства або за літературними даними;

— секундна витрата води у водотоку, м³/с; визначається за довідковими або літературним даними;

— гранично допустима концентрація забруднюючої речовини у воді водотоку, г/м³;

— розрахункова фонова концентрація забруднюючої речовини у водотоці до випуску стічних вод, г/м³; приймається за довідковими або літературним даними.

Величина необхідного ступеня очищення стічних вод по всіх концентраційних характеристиках (зваженим і розчиненим речовинам, кислотам, лугам, БПК, температурі і ін.) визначається по формулі

(3.0)

де — концентрація забруднюючої речовини, з якою стічні води утворюються (до очищення), г/м³;

— допустима концентрацію забруднюючої, з якою стічні води можуть бути скинуті у водний об’єкт при повному дотриманні всіх нормативів якості води, г/м³.