3,3 Дніпровсько-Донецька обл в герцинську еру

Геократичного періоду

За час геологічного вивчення Дніпровсько-Донецької області (з 1721 р.) багатьма поколіннями геологів була проведена величезна робота з пошуку і вивчення мінеральних багатств даної території. Поступове вивчення Дніпровсько-Донецької області відкривало перед дослідниками її своєрідність і неповторність. Територія області унікальна в багатьох геологічних відносинах, у тому числі в плані палеонтології і стратиграфії.

Дніпровсько-Донецька область виникла в арфеї, саме в цей час розпочинається прогинання даної території. Проте це лише передбачення, оскільки достовірних даних, які б підтверджували цей фак, на сьогодні немає. Найдавніші відклади, які знайдені в області, датуються середнім девоном. В цей час розпочинається формування Дніпровсько-Донецького прогину. Відомо також, що в девоні сформувалися 2 соленосні формації: рання – 3 км та пізня – 1,3 км. Клімат на даній території в девоні був азидним. Згідно Веклича він змінювався від субаридного до екстрааридного. Нагромадження соленосної світи свідчить про аридні кліматичні умови.

Ландшафти як підводні, так і наземні, а також перехідні. Їх формування відбувалося досить швидко. Такі ж події були характерними і для карбону. Але кліматичні умови були уже гумідними та гумідно-тропічними. Виникли передумови для формування та вугілля. Кам'яновугільні відкладення Дніпровсько-Донецької області за своїми особливостями представляють унікальне геологічне утворення. Вони характеризуються безперервністю розрізу, поліфаціальним складом і частим циклічним переслоюванням континентальних і морських відкладень, великою кількістю різноманітних органічних залишків, витриманістю на великих площах численних горизонтів вапняків, пластів вугілля і пачок континентальних відкладень. Загальна потужність верхнього карбону досягає в області 2500 м.

Відкладення верхнього карбону також характеризуються різноманітною флорою і фауною. Найважливіші в стратиграфічному відношенні наступні групи: корали, брахіопод, моховаткі, пелециподи. Відомі також представники інших груп: остракод, губок, цефалопод, криноидей, морських їжаків, конулярій та ін

В пермо-тріасовий час опускання сповільнилися. Переважали перехідні та низовинні наземні ландшафти.

Відкладення нижньопермского віку даної області характеризуються морськими, лагунними і континентальними породами, що містять різноманітні органічні рештки. Особливо різноманітні і численні морські фауністичні комплекси з карбонатних порід Микитівської та слов'янської світ. Пермські відкладення Дніпровсьоко-Донецької області своєрідні за своїм літологічним складом: велика частина розрізу представлена ​​гіпсо-ангидритовой товщею, яка містить потужні пласти кам'яної солі, що мають важливе промислове значення.

У пермському періоді органічний світ набув своєрідних рис, хоча на самому початку періоду він був багато в чому схожий з кам'яновугільним. На початку перму рослинний світ незначно відрізнявся від пізньокам’яновугільного, однак, у зв'язку зі зменшенням вологості поступово почала виявлятися диференціація рослинності, виникли нові групи. Зміна складу наземної рослинності в області фіксується в кінці кам'яновугільного періоду, появляються ранньопермські флористичні комплекси Змінюється також і тваринний світ - в розрізах перехідних між карбоном і пермом спостерігається різке скорочення родового і видового складу майже всіх груп морських організмів, появляються нові роди і види у нижньопермських відкладах.

В кінці карбону - початку перму відбулися істотні зміни ландшафтно-кліматичних умов, які фіксуються в області появою і подальшим переважанням у верхньому карбоні строкато- і червонокольорових порід, значним скороченням, а потім і повним припиненням вуглеутворення.

Поступовий перехід кам'яновугільних відкладень в пермські, повнота розрізів цього рубежу в Дніпровсько-Донецькій області, дозволяють вивчати найважливіші зміни в органічному світі на кордоні змін карбону і перму. Спільне вивчення кам'яновугільних і нижньопермских відкладень області, дає важливу інформацію про великий відрізок в палеозойській історії Землі.

В ранньому тріасі почалося згасання тектонічної і магматичної активності, що призвело до розмиву численних гірських споруд, які виникли на рубежі перму і тріасу. По всій планеті поширився дуже посушливий клімат, що зумовило накопичення потужних товщ евапоритових відкладень і широкий розвиток червоноколірних осадових порід. Посушливий клімат тріасского періоду значно вплинув на еволюцію органічного світу. У тріасі деякий час ще продовжували існувати типові для палеозою групи організмів. Закінчують свій розвиток спіріферіди і ортоцератіти, а серед хребетних - стегоцефали. У тріасі оновлюється склад хребетних. В ранньому тріасі виникли іхтіозаври, в середньому - плезіозаври, а таож костисті риби. Вимирають звіроподібні і котилозаври, поширені в пермському періоді, на зміну їм приходять нові, більш розвинені і пристосовані до суворих умов групи - динозаври і перші ссавці. Масове зникнення численних груп організмів в кінці пермського періоду і поява нових груп на початку тріасу було початком сходження нової ери - ери середнього життя, або мезозою.

На території області тріас представлений відкладами нижнього, середнього і верхнього відділів. Тріас Дніпровсько-Донецької області в обсязі нижнього і середнього відділів представлений континентальними і лагунними відкладеннями, що містять мізерні комплекси викопних організмів. А що стосується верхнього тріасу, то тут він представлений континентальними відкладеннями, які є найбільш повними на території Східно-Європейської платформи. Відкладення верхнього тріасу містять численні рослинні залишки в доброму стані, які складають різні за віком та складом флористичні комплекси.

Отже, протягом усієї герцинської ери в геократичний період, Дніпровсько-Донецька область характеризується багаторазовою зміною кліматичних умов, формуванням різноманітних товщ відкладів, а також різноманіттям видового складу флори і фауни, що змінювався упродовж всього геократичного періоду, від карбону до середнього тріасу.