5. Main historical events of Old English and Middle English periods and their

linguistic consequences.

1066-1075	William crushes uprisings of Anglo-Saxon earls and peasants with a brutal hand; in Mercia and Northumberland, uses (literal) scorched earth policy, decimating population and laying waste the countryside. Anglo-Saxon earls and freemen deprived of property; many enslaved. William distributes property and titles to Normans (and some English) who supported him. Many of the English hereditary titles of nobility date from this period.
	English becomes the language of the lower classes (peasants and slaves). Norman French becomes the language of the court and propertied classes. The legal system is redrawn along Norman lines and conducted in French. Churches, monasteries gradually filled with French-speaking functionaries, who use French for record-keeping. After a while, the Anglo-Saxon Chronicle is no longer kept up. Authors write literature in French, notEnglish. For all practical purposes English is no longer a written language.
	Bilingualism gradually becomes more common, especially among those who deal with both upper and lower classes. Growth of London as a commercial center draws many from the countryside who can fill this socially intermediate role.
1204	The English kings lose the duchy of Normandy to French kings. England is now the only home of the Norman English.
1205	First book in English appears since the conquest.
1258	First royal proclamation issued in English since the conquest.
ca. 1300	Increasing feeling on the part of even noblemen that they are English, not French. Nobility begin to educate their children in English. French is taught to children as a foreign language rather than used as a medium of instruction.
1337	Start of the Hundred Years' War between England and France.
1362	English becomes official language of the law courts. More and more authors are writing inEnglish.
ca. 1380	Chaucer writes the Canterbury tales in Middle English. the language shows French influence in thousands of French borrowings. The London dialect, for the first time, begins to be recognized as the "Standard", or variety of English taken as the norm, for all England. Other dialects are relegated to a less prestigious position, even those that earlier served as standards (e.g. the Wessex dialect of southwest England).
1474	William Caxton brings a printing press to England from Germany. Publishes the first printed book in England. Beginning of the long process of standardization of spelling.

The Linguistic Consequences of the Scandinavian Invasion.

Since the 8^th c. the British Isles were ravaged by sea rovers from Scandinavia, first by Danes, later – by Norwegians. By the end of the 9^th c. the Danes had succeeded in obtaining a permanent footing in England; more than half of England was yielded to the invaders and recognized as Danish territory – “Danelaw”. The new settlers and the English intermarried and intermixed; they lived close together and did not differ either in social rank or in the level of culture and customs. In the areas of the heaviest settlement the Scandinavians outnumbered the Anglo-Saxon population, which is attested by geographical names. Altogether more than 1,400 English villages and towns bear names of Scandinavian origin (with the element thorp meaning ‘village’, e.g. Woodthorp). Eventually the Scandinavians were absorbed into the local population both ethnically and linguistically. They merged with the society around them, but the impact on the linguistic situation and on the further development of the English language was quite profound. The increased regional differences of English in the 11^th and 12^th c. must partly be attributed to the Scandinavian influence. Due to the contacts and mixture with O Scand, the Northern dialects had acquired lasting and sometimes indelible Scandinavian features. In later ages the Scandinavian element passed into other regions. The incorporation of the Scandinavian element in the London dialect and Standard English was brought about by the changing linguistic situation in England: the mixture of the dialects and the growing linguistic unification.

The Linguistic Consequences of the Norman Conquest.

The Norman Conquest was not only a great event in British political history but also the greatest single event in the history of the English language. The Norman Conquerors of England had originally come from Scandinavia. First they had seized the valley of the Seine and settled in what is known as Normandy. They were swiftly assimilated by the French and in the 11^th c. came to Britain as French speakers. Their tongue in Britain is often referred to as “Anglo-French” or “Anglo-Norman”, but may just as well be called French. The most important consequence of Norman domination in Britain is to be seen in the wide use of the French language in many spheres of life. For almost three hundred years French was the official language of administration: it was the language of the king’s court, the church, the army and others. The intellectual life, literature and education were in the hands of French-speaking people. For all that, England never stopped being an English-speaking country. The bulk of the population spoke their own tongue and looked upon French as foreign and hostile. At first two languages existed side by side without mingling. Then, slowly and quietly, they began to penetrate each other. The three hundred years of the domination of French affected English more than any other foreign influence before or after. The early French borrowings reflect accurately the spheres of Norman influence upon English life; later borrowings can be attributed to the continued cultural, economic and political contacts between the countries.

5. Основні історичні події старого англійського та середнього англійського періоду, та їх

мовними наслідками.

1066-1075 Вільям придушує повстання англо-саксонських графів і селян з жорстокою рукою, в Мерсии і Нортумберленд, використовує (буквально) випаленої землі, знищуючи населення і укладання відходів в сільській місцевості. Англо-саксонської графів та вільних позбавлений свого майна, багато поневолені. Вільям розподіляє майно і назви норманів (і по-англійськи), які його підтримували. Багато хто з англійської спадкові дворянські титули датуються цим періодом.

Англійська стає мовою нижчих класів (селян і рабів). Норман французький стає мовою двору і заможних класів. Правова система перемальовується разом Норман ліній і проводиться на французькій мові. Церкви, монастирі поступово наповнюється франкомовних чиновників, які використовують французьку для ведення обліку. Через деякий час, англо-саксонської хроніці більше не підтримував. Автори пишуть літературу на французькій мові, notEnglish. Для всіх практичних цілей англійську вже не є письмовою мовою.

Двомовність поступово стає все більш поширеним, особливо серед тих, хто має справу з верхніх і нижніх класів. Зростання Лондоні торговий центр приваблює багатьох із сільської місцевості, які можуть заповнити цю соціальну роль проміжних.

1204 англійських королів втрачають герцогство Нормандія на французьких королів. Англія тепер тільки вдома Норман англійською мовою.

1205 Перша книга англійською мовою з'являється після завоювання.

1258 Перша королівська прокламація видано англійською мовою, так як завоювання.

ок. 1300 Збільшення почуття з боку навіть дворяни, що вони є англійська, французька, не. Дворянство починають навчати своїх дітей на англійській мові. Французька мова викладають дітям як іноземної мови, а не використовуватися як засіб навчання.

1337 Початок Столітньої війни »між Англією і Францією.

1362 англійський стає офіційною мовою суди. Все більше і більше авторів, пишіть inEnglish.

ок. 1380 Чосер пише Кентерберійські розповіді на Близькому англійською мовою. Мова показує французький вплив в тисячах французьких запозичень. Діалект Лондона, в перший раз, починає бути визнаним як "Стандарт", або різні англійський прийнято як норма, по всій Англії. Інші діалекти зведена до менш престижні позиції, навіть ті, які раніше служили стандарти (наприклад, діалект Уессекс на південному заході Англії).

1474 Уїльям Кекстон приносить друкарський верстат в Англію з Німеччини. Публікує першої друкованої книги в Англії. Початок тривалого процесу стандартизації написання.

Лінгвістичні наслідки скандинавські вторгнення.

З 8-го ст. Британські острови були розорені морських піратів зі Скандинавії, спочатку датчани, потім - норвежці. До кінця 9 в. Данці вдалося отримати постійну основу в Англії, більше половини з Англії поступилася загарбників і визнаний датський території - "Danelaw". Нові поселенці та англійською шлюби і упереміш, вони жили поруч один з одним і не відрізняються ні в соціальне становище або рівень культури і звичаїв. В області важких поселення скандинавів перевершували англо-саксонського населення, що свідчить географічних назв. Всього більш ніж 1400 англійський сіл і міст носять імена скандинавського походження (з "село" елемент Торп сенс, наприклад, Woodthorp). Зрештою, скандинави були поглинені місцевим населенням як етнічно і лінгвістично. Вони об'єдналися в суспільство навколо них, але вплив на мовну ситуацію і на подальший розвиток англійської мови було дуже глибоким. Збільшення регіональні відмінності англійської мови в 11 і 12 ст. повинні бути частково пов'язане з впливом скандинавських. Завдяки контактам і суміші O Scand, Північний діалектів придбала міцний і іноді незабутнє скандинавські риси. У більш пізні століття скандинавського елементу передається в інші регіони. Включення скандинавського елементу в діалект Лондона і літературної англійської мови було викликано зміна мовної ситуації в Англії: суміш діалектів і зростаючої мовної уніфікації.

Лінгвістичний Наслідки завоювання Норман.

Норманського завоювання був не тільки великим подією в британській політичній історії, але і найбільша подією в історії англійської мови. Норман підкорювачам Англії спочатку прийшов зі Скандинавії. Спочатку вони захопили долину Сени і оселився в так званому Нормандії. Вони швидко засвоюються і французький в 11 в. приїхав до Великобританії в якості французької мови. Їх мова в Британії часто називають "англо-французького" або "англо-нормандський", але може точно так само можна назвати французьким. Найбільш важливим наслідком Норман панування в Британії, слід розглядати у широкому використанні французької мови в багатьох сферах життя. Протягом майже трьохсот років французька мова є офіційною мовою адміністрації: він був мовою королівського двору, церква, армія та інші. Інтелектуального життя, літератури і освіти знаходяться в руках франко-говорящих людей. При цьому, Англія ніколи не перестає бути англійською мовою країни. Велика частина населення говорить на їх власному мовою і дивився на французький як іноземний і ворожим. На перших двох мовах існували пліч-о-пліч без змішання. Потім, повільно й спокійно, вони почали проникати один в одного. Триста років панування французька англійська постраждалих більше, ніж будь-яке інше іноземний вплив, до чи після. Перші французькі запозичення відображають точно сфер впливу Норман на англійського життя, а пізніше запозичень можна віднести продовження культурних, економічних і політичних контактів між двома країнами.