
- •1.Ґенеза чесько-українських культурних взаємозв’язків.
- •2.Публіцистика богемського культурного періоду в історії Чехії.
- •3.Фундатори панславізму у Чехії та їх головні праці.
- •4.Тарас Шевченко про Шафарика та Гуса.
- •5.Системоутворюючі чинники національної ідентичності за Іваном Франком («з гостювання у Празі»).
- •6.Ян Амос Коменський про три складові розвитку людського пізнання та шкільну систему.
- •7.«Лабіринт світу та рай серця»: характеристика жанру.
- •8.Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського та їх девальвація у постмодерному суспільстві.
- •9.Слов’янська взаємність у розумінні Яна Коллара.
- •10.Слов’янська взаємність у розумінні Івана Франка.
- •12.Томаш Гарріг Масарик і Україна.
2.Публіцистика богемського культурного періоду в історії Чехії.
Богемія – територія, вільна для Божого вчення. Представники: Дачицький з Глесова «Просто правда», Карл Жеротин «Справи з сенату», Адам Велеславин «Календар історичний», Вацлав Вратислав «Хроніка московська», Криштоф Гаранж «Подорож до святих земель», Ян Амос Коменський
3.Фундатори панславізму у Чехії та їх головні праці.
Панславізм—культурно-пол течія серед слов народів кінця 18-19 ст., в основі якої ідея етичної, мовної єдності слов народів.
Представники: Христо Ботєв—фундатор ідеї Балканської федерації (2 течії):
-проросійська Йосиф Добровський
-антиросійська
Термін уперше вжито в Чехії Й. Геркелем у 1826
Шафарик
Інші прихильники П., головним представником яких був чех Ф. Палацький виступали за збереження Австрійської імперії і за перетворення її на федерацію слов'ян, австрійців та угорців. Після перетворення Австрійської імперії на Австро-Угорщину (1867) Палацький переглянув свою концепцію і взяв участь у організованому російськими панславістами Слов'янському з'їзді 1867 у Москві. Коллар Ян (Kollar, 1793 — 1852 рр.) — знаменитий чесько-слов'янський поет, родоначальник панславізму в поезії. Basne Jana Kollara", з 76 сонетами150 сонетів під новим заголовком: "Slavy Dcera" у трьох піснях, а в 1832 р. більше 600 сонетів, з'єднаних в 5 пісень. Тут поруч із відзвуками особистих радостей і сумів автора йдуть і його спогади про минуле слов'янства, міркування про його сьогодення, мрії про майбутнє. В остаточному вигляді, у якому "поема" вийшла в передсмертному виданні 1851 р., вона містить 645 сонетів і розпадається на 5 пісень: Поема зробилася як би євангелієм всеслов'янства. Враження, зроблене її появою в пресі на сучасників, було надзвичайне. Важливу роль у чеському національному русі зіграла ідея "слов'янської взаємності", сформульована Я. Колларом. В 40-х р. ХІХ ст. національні рухи починають приймати політичний характер, у них втягуються народні маси, створюються наукові й національно-просвітницькі товариства (в 1831р. — Матиця чеська й ін.). У чеському національному русі зароджуються радикально-демократична (К. Сабіна й ін.) і національно-ліберальна (Ф. Л. Ригер, Ф. Палацький і ін.) течія. В основі національно-політичної програми лібералів лежала концепція австрославізму.
4.Тарас Шевченко про Шафарика та Гуса.
Виявом шани до чеського народу та його національних героїв є звернення Т.Г. Шевченка у своїх поемах "Єретик" (1845 р.) та "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні..." (1845 р.) до діянь славних лицарів чеської історії. Окремо слід сказати про значимість поеми "Єретик", що присвячена чеському культурному діячеві П.-Й. Шафарику. Головним героєм твору є Ян Гус (1369-1415) – релігійний чеський письменник, професор і ректор Празького університету, який за вироком інквізиції був спалений на вогнищі в 1415 р. Спалення Гуса викликало в Чехії народні заворушення, які дали початок тривалим гусистським війнам на чолі з талановитим полководцем Яном Жижкою (1360-1424). До нього звучать також найкращі симпатії у поезіях великого Кобзаря. До речі, цю поему переклав чеською мовою відомий письменник Франтішек Тіхий у 1919 році, а передмову написав український професор-емігрант С. Смаль-Стоцький.