4. Процес створення образів уяви

Створення людиною образів нових об'єктів зумовлене потре­бами її життя та діяльності. Залежно від завдань, що постають пе­ред нею, активізуються певні сліди попередніх вражень і утворю­ються нові комбінації асоціативних зв'язків. Цей процес набуває різної складності залежно від мети, змісту та попереднього досвіду людини.

Найелементарнішою формою синтезування нових образів є аглютинація (від лат. а§1и£іпаге — склеювання). Це створення об­разу шляхом поєднання якостей, властивостей або частин, узятих з різних об'єктів. Наприклад, такими є казкові образи русалки — напівжінки, напівриби: кентавра — напівчоловіка, напівконя; у технічній творчості: тролейбуса — сполучення властивостей трамваю та автомобіля, танк-амфібія, що поєднує властивості танка і човна. Прийомом створення нових образів є аналогія. Суть цього прийому полягає в тому, що створюваний новий образ схожий на реально існуючий об'єкт, але в ньому проектується принципово нова модель явища чи факту. На принципі аналогії базується но­ва галузь інженерної справи — біоніка. Біоніка виокремлює деякі властивості живих організмів, які стають засадовими стосовно конструювання нових технічних систем. Так було створено бага­то різних приладів — локатор, «електронне око» тощо.

Нові образи можуть створюватися за допомогою наголошу­вання. Цей прийом полягає в навмисному посиленні в об'єкті певних ознак, які виявляються домінуючими на тлі інших. Ма­люючи дружній шарж, карикатуру, художник знаходить у харак­тері чи зовнішності людини щось неповторне, притаманне тільки їй і наголошує на цьому художніми засобами.

Створити нові образи можна шляхом перебільшення (або применшення) характеристик об'єкта. Цей прийом широко вико­ристовується в казках, народній творчості, коли герої наділяють­ся надприродною силою (Микита Кожум'яка, Котигорошко) і здійснюють подвиги.

Найскладнішим способом утворення образів уяви є створен­ня типових образів. Цей спосіб потребує тривалої творчої роботи. Художник створює попередні ескізи, письменник — варіанти тво­ру. Так, при малюванні картини «З'явлення Христа народові» ху­дожник О. Іванов зробив близько 200 ескізів.

Уяву, яка присутня в художній творчості, можна проілюстру­вати висловлюванням К. Паустовського: «Кожна хвилина, кожне кинуте мимохіть слово та погляд, кожна глибока чи жартівлива думка, кожний непомітний рух людського серця, так само як і літаючий пух тополі чи вогонь зірки в нічній воді, — усе це крих­ти золотого пилу. Ми, літератори, видобуваємо їх упродовж деся­тиріч, ці мільйони крихт, збираємо непомітно для самих себе, пе­ретворюємо на сплав і потім з цього сплаву виковуємо свою «Зо­лоту троянду» — повість, роман або поему» [10].

Перебіг творчого процесу пов'язаний з виникненням багатьох асоціацій, їх актуалізація підпорядковується меті, потребам і мо­тивам, які домінують в актах творчості.

Велику роль у створенні образів уяви відіграє практична діяльність. Доки створений образ існує тільки «у голові», він не завжди зрозумілий до кінця. Втілюючи цей образ у малюнку чи моделі, людина перевіряє його реальність.

Засадовою стосовно створення образів уяви є взаємодія двох сигнальних систем. Співвідношення чуттєвого та мовного, обра­зу та слова набирає різного характеру в різних видах уяви залеж­но від конкретного змісту діяльності, в яку включається створен­ня образів.