МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра менеджменту і
міжнародного підприємництва
Реферат
З дисципліни «Адміністративний менеджмент»
На тему : «Інструменти адміністративного контролю»
(Варіант 17)
Виконала:
ст. гр. МЕ-35
Мавдрик О. М.
Прийняла:
Харчук В. Ю.
Львів-2012
Зміст
Вступ
Сутність адміністративного контролю
Інструменти адміністративного контролю
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Відомо, що для забезпечення ефективної діяльності працівників недостатньо лише визначити завдання, організувати робоче місце, забезпечити оплату праці тощо. Всі ці процеси не результативні, якщо не реалізовується такий управлінський процес, як контролювання.
Контролювання являє собою вид управлінської діяльності щодо оцінки рівня виконання завдань. Контролювання є важливим чинником забезпечення стабільності, передбаченого рівня розвитку економічного суб'єкта, уникнення криз.
Особливістю адміністративного контролю є те, що це контроль всередині самої адміністративної системи. Керівники адміністративного апарату зобов'язані здійснювати нагляд за діями підлеглих, на предмет законності дій, їх необхідності, доцільності та ефективності.
Дана форма адміністративного контролю включає в себе право віддавати накази, розпорядження, приписи, право змінювати або скасовувати рішення, прийняті підлеглими. У контролюванні використовується різні інструменти, що становлять собою певний механізм контролю, який дозволяє вчасно реагувати на відхилення в роботі і приймати рішення щодо їх врегулювання.
Сутність адміністративного контролю
У процесі еволюційного розвитку системи управління підприємством сформувався і міцно увійшов в теорію і практику сучасного менеджменту такий новий напрям контрольної діяльності як контролінг.
Е.А. Смирнов визначає контролінг як сукупність всіх форм контрольної діяльності, покликаної об'єктивно і якісно проаналізувати і оцінити роботу організації для її розвитку або вдосконалення виходячи з поставлених цілей. При цьому зазначений автор виділяє чотири основні складові контролінгу, а саме:
• адміністративний контроль;
• технологічний контроль;
• ревізія;
• функціональний, комплексний і системний аудит. [1]
Проте, подібний підхід до класифікації основних напрямків контролінгу не цілком коректний з наступних підстав: ревізія (тобто документальна перевірка фінансово-господарської діяльності організації) і аудит (тобто документальна перевірка даних про відповідної професійної діяльності, що встановлює рівень їх відповідності визначеним критеріям, нормам і стандартам) є скоріше інструментами або методами здійснення контролінгу, а ніяк не його напрямками.
Таким чином, у системі контролінгу сучасній організації можна виділити два основних напрямки: адміністративний контроль і виконавчий контроль.
Під адміністративним контролем слід розуміти всі види діяльності, спрямованої на отримання інформації про ефективність функціонування і поточний стан керуючої системи організації.
Якщо уточнювати визначення поняття "адміністративний контроль", то різні дослідники дотримуються різного думки з цього приводу.
Наприклад, Е.А. Смирнов визначає адміністративний контроль як перевірку процесів і явищ, а також постійний нагляд за ними з метою фіксування поточного стану і можливих відхилень від встановлених адміністрацією значень для забезпечення досягнення організацією своїх цілей. [1]
Дещо інше визначення поняття "адміністративний контроль" пропонує М. М. Максимцов. Він вважає, що під адміністративним контролем слід розуміти контроль відповідності реальних повноважень керівника (виконавця) повноважень, зафіксованим в документах, що регламентують діяльність організації. [2]
З вищенаведеного можна зробити висновок, що під адміністративним контролем в найбільш загальному вигляді слід розуміти управлінську діяльність, спрямовану на визначення поточного стану керуючої підсистеми системи управління організацією і процесів, що відбуваються в ній, з метою виявлення можливих відхилень від заданого режиму функціонування.
Основна мета адміністративного контролю зокрема, полягає у своєчасному отриманні інформації про те, чи були досягнуті поставлені цілі та виконані завдання. При цьому важливо, щоб всі системи контролю оперативно фіксували будь-які відхилення фактичних показників від планових. Це дозволить вчасно вносити відповідні корективи в процес функціонування організації.