2. Ідея національного рідномовного виховання і.Огієнка

Іван Огієнко – (1881-1971) народився у м. Брусилів Житомирської області. Йому належить значна роль у справі відродження національної культури, науки, освіти і педагогіки часів УНР. Написав підручники для українських шкіл “Рідна мова”(1917), “Рідне писання” (1918), “Українська граматика” (1918), “Українська культура” (1918), “Українські шкільні мотиви” (1921).

Він – людина фантастичної працьовитості, енциклопедичних знань, неординарного бачення проблем національного виховання, був членом багатьох наукових товариств (Товариство Нестора – літописця у Києві (з 1912), товариство любителів давньої писемності в Петрограді (з 1921), Архівна Комісія у Києві (з 1913) і Катеринославі (з 1914).

І.Огієнко редагував українські журнали “Рідна мова”, “Наша культура” (Варшава), “Віра й культура”, “Слово істини” (Канада). Він – автор першого в Україні перекладу Нового Заповіту (Львів, 1937) – Біблії, над перекладом якої працював 7 років, і Британське вільне товариство визнало той переклад найкращим, найточнішим у світовій біблеїстиці.

І.І. Огієнко працював учителем загальноосвітньої школи, приват-доцентом, професором Київського університету на кафедрі історії української мови та літератури, був членом ради міністра освіти УНР, головою комісії з вироблення нового статуту Вищої школи України та головою Правописної комісії, ректором державного університету у Кам’янці-Подільському, Міністром освіти України, міністром сповідань (1918-1920), головним уповноваженим Уряду УНР, професором Варшавського університету, доктором філософії університету в Брно (Чехословаччина).

Видав наказ про перехід на українську мову викладання в усіх типах шкіл, створив комісію з опрацювання українського правопису, видав постанову про запровадження обов’язкового безкоштовного навчання дітей шкільного віку.

У 1940р. професор І. Огієнко хіротонізований на архієпископа Холмського і Під ляського, прибирає ім’я Іларіона, а через 3 роки стає митрополитом.

Із 1947 р. проживає у Канаді (Вінніпег). Із 1951 р. – глава української греко-православної церкви в Канаді, бореться за збереження і продовження діяльності Української автокефальної православної церкви поза Україною, де опинилися мільйони його співвітчизників. Поряд із здобуттям основної освіти (військово-фельдшерська школа, історико-філологічний факультет Київського університету) І. Огієнко закінчив Вищі педагогічні курси в Києві (1912). Тому формування педагогічних поглядів І Огієнка відбувалося протягом тривалого часу, вимагало значних зусиль і клопіткої, виснажливої праці.

Найбільш суттєвим в системі педагогічних поглядів І.І.Огієнка слід вважати такі:

1. Навчання та виховання підростаючого покоління України має здійснюватись українською мовою.

2. Система навчально-виховних закладів має будуватися на засадах національної школи і педагогіки та працювати на українській мові.

3. Навчання та освіта мають бути доступними для дітей усіх верств населення.

Головним у розвитку духовності української молоді вважав християнську доброчесність, справедливість і працьовитість. Їх можна виховувати на основі рідномовного виховання і тільки в родині. Таким чином, принциповими рисами педагогічних поглядів І.Огієнка можна вважати різномовність, родинність, залучення до християнських ідеалів.

Ці погляди були і є прогресивними, тому в процесі відбудови національної школи за часів УНР стали основоположними. На них зводилось шкільництво і визрівала педагогічна думка в незалежній Україні. Невтомна праця І. І. Огієнка на ниві розбудови національної школи та науки і сьогодні є прикладом служіння рідному народу.