Інтерпретація
Найвищий результат в якійсь колонці свідчить про те, яку конструктивну групову роль член групи найчастіше виконує. Наступний за кількістю пунктів стосується ролі, яку він (вона) виконує, якщо з якихось причин та перша роль не така потрібна. Останній і передостанній результати (за кількістю балів) свідчать про те, що ці ролі найслабші і їх треба розвивати. Цілком можливо, однак, що замість примусового зміцнення цих ролей треба знайти колег, які могли б бути добрим доповненням один одного.
Таблиця 2.2.
Результати
Роль |
Результати |
|||
низькі |
середні |
високі |
дуже високі |
|
ПО |
0-6 |
7-11 |
12-16 |
17-23 |
ПЛ |
0-6 |
7-10 |
11-13 |
14-23 |
ЛД |
0-8 |
9-13 |
14-17 |
18-36 |
ЛІ |
0-4 |
5-8 |
9-12 |
13-29 |
ЛК |
0-6 |
7-9 |
10-11 |
12-21 |
СУ |
0-5 |
6-9 |
10-12 |
13-19 |
ДГ |
0-8 |
9-12 |
13-16 |
17-25 |
ВИМ |
0-3 |
4-6 |
7-9 |
10-17 |
Американські вчені (науково-дослідний центр Стенфордського університету) стверджують, що в групах, особливо в організаціях, наявні специфічні комунікаційні ролі. Кожна людина, взаємодіючи з іншими, за своїм бажанням або виконуючи певну функцію, щось робить з одержаною нею інформацією: максимально точно передає іншим, змінює, доповнює, зменшує, інтерпретує, оцінює, знецінює або і взагалі залишає без уваги.
Найвагоміші комунікаційні ролі, на думку американських вчених, це «зв’язковий», «вартовий» , «космополіт» та «лідер думки, ідеї ».
“Зв’язковий” — людина, що знаходиться на перетині інформаційних потоків і пов’язує дві або декілька груп між собою. Такі люди ніби цементують організацію, роблять її цілісною. Якщо би “зв’язкові” перестали в якийсь момент виконувати свої функції, організація розпалась би на окремі групи, пари пов’язаних певними стосунками людей. “Зв’язкові” повинні володіти добрими комунікаційними здібностями і вміннями: бути “своїм” в різних групах нелегко. Вони не завжди усвідомлюють свою роль в організації, але займають важливі стратегічні позиції і від них залежить точність передачі інформації. В процесі розв’язання конфлікту “зв’язкові” можуть відігравати роль посередників, якщо вміють згасити емоції конфліктуючих. Але “зв’язкові” легко можуть і спровокувати конфлікт, якщо передадуть “щось” “комусь” “про когось”, м’яко кажучи, не зовсім те, що було насправді. На Рис. 2.5. показано комунікаційну структуру групи, поділеної на підгрупи, «зв’язкові» позначені чорним кольором. “Зв’язковими” можуть ставати люди різного віку, статі, які займають різні посади.
“ зв’язкові”.
“Вартовий” — людина, що контролює потоки повідомлень в організації. Ці функції, зазвичай, виконують секретарі-референти, помічники. Вони перші зустрічають відвідувачів, відповідають на телефонні дзвінки і вирішують, до кого скерувати того чи іншого відвідувача залежно від проблеми, з якою той звернувся, або кому передати отриману інформацію. “Вартовими” також є журналісти, редактори, цензори, що пропускають або відсіюють інформацію, дають змогу читачам, слухачам, глядачам ознайомитися з нею, чи ні.
Людьми, через яких організація контактує з зовнішнім світом, є “космополіти”. Це люди, які за своєю діяльностю найчастіше мають нагоду бувати в інших організаціях, установах, за кордоном і є достатньо товариськими, комунікабельними, зацікавленими в тому, щоб ознайомитися з досвідом інших. “Космополіти” завжди в курсі всіх справ, знають всі чутки.
В організаціях дуже важливу роль відіграють “лідери думок” — авторитетні, мудрі, з глибокими знаннями, широким кругозором. До їх оцінок і суджень прислухаються, з їхньою думкою рахуються. Якщо ці люди не є керівниками, то вони є лідерами, що здатні впливати на поведінку і вчинки інших членів групи, вони є творцями групових норм і цінностей.
Наявність в організації людей, що здатні добре виконувати описані вище ролі значно підвищують життєздатність організації, роблять її комунікаційну структуру міцнішою. Тому людей, які виконують комунікаційні ролі, варто підтримувати і заохочувати до активності.
Можна також навести приклади групових ролей, за якими можна досить точно визначити стиль взаємодій і лідерської поведінки в групі:
“кат” – член групи, що виконує «вироки», каральні санкції, присуджені лідером або групою;
“офірний цап” — людина, на якій група розряджає негативні емоції, знімає агресію. Цікаво, що той, хто грає роль „офірного цапа”, незважаючи на те, що над ним збиткуються, жартують часом дуже жорстоко, не залишають групу. Вони вважають, що потрібні і мають важливу роль у групі. Зазвичай, бажання „жартувати над „цапом” виникає у членів групи, коли вони збираються разом, по одинці члени групи ставляться до нього (або до неї) поблажливо і часом навіть зі співчуттям. „Цапа” не виганяють, бо тоді його місце повинен буде обійняти хтось інший. Коли той, хто виконував обтяжливу роль „цапа”, в якийсь спосіб її позбувається, він зазвичай збиткується над новим виконавцем ролі „цапа” чи не найжорстокіше;
“блазень” — людина, здатна розрядити напружену атмосферу в групі, перетворити конфліктну ситуацію на жарт, жартома сказати лідеру “важку” правду, зробити зауваження. Власне з уст „блазня” лідер може отримувати потрібну правдиву інформацію про стан речей у групі.
Наявність в групі описаних вище ролей свідчить про ієрархічну структуру групи та панування в ній жорсткого авторитарного стилю керівництва та лідерства.