Комунальної установи

Сумська загальноосвітня школа № 24,Сумської області

Творчий проект

“Листівка”

Виконала : учениця

Лукіна Аліна

10-Б класу

Викладач:Гонтар А.Б

Суми 2012

Зміст

I. Організаційно - підготовчий етап

1.Формулювання завдання.

II. Конструкторський етап

1. Розробка початкових ідей.

2. Оцінка ідей для вибору.

3. Детальне відпрацювання кращої ідеї.

4. Добір матеріалів, інструментів та обладнання.

5. Складання технологічної карти.

6. Визначення затрат часу.

7. Економічне обґрунтування вартості виробу.

8. Мінімаркетингове дослідження.

III. Технологічний етап

1. Виготовлення виробу.

2. Самоконтроль своєї діяльності.

3. Дотримання технологічної і трудової дисципліни, культури праці.

4. Контроль розмірів виробу, оцінка якості.

V. Заключний етап

1. Корегування виконаного виробу.

2. Усунення виявлених недоліків.

3. Розробка товарного знаку виробу.

І. Організаційно-підготовчий етап:

1. Формулювання завдання:

Листівка - це, як правило, яскрава, мальовнича картинка, покликана поліпшити настрій людини, якій вона призначена.  Серед карток можуть траплятися і справжні витвори мистецтва, й такі собі папірці. Але не завжди важливо звертати увагу на те, що там зображено. Головне - підтекст. Саме в ньому вміщено ті думки, які часом важко сказати вголос.

Вітальна картка для кожного особлива. За частотою надсилання листівок один одному соціологи й психологи судять про стан суспільства. Чим частіше люди обмінюються вітальними картками, тим краще живеться країні. Так було завжди. Історія листівки сягає сивої давнини. У кінці дев’ятнадцятого століття, наприклад, вона була мало не символом життя. У вітальних картках того часу віддзеркалюється куртуазність, іноді наївність, здорова естетика й філософське сприйняття світу...

Історія винекнення листівки

Перша новорічна листівка з'явилася в туманному Альбіоні в 1794 році. Якийсь художник Добсон відправив своєму другові поздоровлення зі святом, на якому намалював зі зворотної сторони картинку із зображенням сімейства навколо ялинки. Другові це сподобалося, і на наступний рік новоявлені листівки розлетілися вже по всіх знайомих спритного художника. Звичайно, незабаром ідею підхопили підприємці, що пустилися малювати вітальні картки на продаж. Є й інша версія. Вона говорить, що вперше різдвяні листівки з'явилися в 1841 році у вітрині книгарні в Шотландії. Чи не самі шотландці придумали цю версію, щоб позбавити англійців слави першовідкривачів? За пальму першості сперечаються й французи. Стверджуючи, що одне з перших згадувань про новорічні листівки ставиться до 1777 року, коли "Паризький поштовий альманах" помістив повідомлення про те, що " поштою пересилаються як поздоровлення на всілякі випадки мальовані картинки часто з текстом; вони пересилаються відкритими для всякого". Яка із цих версій більш правдоподібна точно не знає ніхто. Одне безсумнівно - що перша поштова листівка з'явилася із приводу Нового Року. І сьогодні різдвяні й новорічні листівки, мабуть, користуються найбільшою популярністю серед усіх поштових карток. У першій половині XIX століття кількість вітальних листівок уже обчислюється десятками мільйонів, вони заповнюють усі європейські країни. Спочатку на листівках найчастіше зображувалася дитина Христос у яслах або інші релігійні сюжети. Пізніше з'являється Санта-Клаус і конструкції з букетів, гілок і ялинкових прикрас. У Росію листівки перший час привозилися через кордон, в основному з Німеччини. Перші російські різдвяні листівки були випущені із благодійною метою Петербурзьким комітетом, що видали до Різдва 1898 року серію з декількох десятків листівок за малюнками відомих петербурзьких художників. Незважаючи на те, що тираж кожної листівки становив приблизно 10 тис. екземплярів, їх швидко розкупили, тому довелося повторити тираж. Це були не просто листівки, а твори мистецтва, що представляли таких художників як Маковский, Бенуа, Білібін, Бакст, Рерих і ін. Не дивно, що ці листівки коштували дуже дорого. Громада св. Євгенії, що випускала їх, зайняла провідне місце серед видавничих будинків. Але вона не була єдиним виробником листівок, у тодішній Росії налічувалася безліч великих і дрібних видавництв, завдяки чому асортименти російських листівок уважався одним з найрізноманітніших у Європі. Що стосується сюжетів, то отут панував російський стиль із засніженими хатинками, церквами, лихими трійками й ошатними селянськими дітьми. Кінець усій цій пишноті поклала Перша світова війна. Після 1917 року випуск вітальних листівок був визнаний буржуйським забобоном і повністю зупинений. Але звичай посилати святкові поздоровлення продовжував існувати. Для цього використовувалися будь-які намальовані зображення, або вирізані картинки. Із приводу появи перших радянських новорічних карток існують деякі розбіжності. Можливо, вони повернулися разом з дозволом святкування Нового Року. Або видавалися обмеженим тиражем до Нового, 1945 року. Можливо, що першими після перерви в нашу країну потрапили знову листівки із заходу - у грудні 1944 зі звільнених від фашизму країн Європи наші воїни стали надсилати своїй родичці небачені досі барвисті іноземні новорічні листівки. Це могло змусити парткерівництво налагодити виробництво власної, «патріотично настроєної» продукції. Як б то ні було, але масовий випуск новорічних листівок почався тільки наприкінці 50-х. На перших радянських новорічних листівках зображувалися щасливі родини й керівництво країни, пізніше до них приєдналися персонажі з мультфільмів. А вже через якийсь час промисловість випускала найширший асортименти листівок, що приємно радували очі на вітринах магазинів, заповнених традиційно мінімалістично оформленою друкованою продукцією. І хоча якість печатки і яскравість фарб радянських листівок поступалися імпортним, але доступність і близькість тем це підкупляло. З вітальними листівками відбулося те ж, що й з радянською мультиплікацією якщо в інших сферах життя СРСР панували стандарти й догми, то тут, навпаки, спостерігалося «творче безладдя». Цікаво, що не обходилося й без уплітання в новорічну тематику змісту газетних передовиць. На листівках радянський Дід Мороз і Снігурка бере активну участь у суспільному і політичному житті радянського народу: він будує будинки, літає в космос, добуває вугілля, працює на ЕОМ, розвозить пошту, та ін. Руки в нього постійно зайняті справою - можливо, тому Дід Мороз значно рідше несе мішок з подарунками.