- •9. Захист населення при :
- •10. Екологонебезпечні об’єкти України :
- •25. Вогнестійкість та межа вогнестійкості будівлі.
- •26. Служба спостережень на техногенно-небезпечних об’єктах.
- •27. Сутність стійкості огд у нс
- •28. Чинники , які впливають на стійкість роботи огд
- •29. Норми проектування інженерно-технічного комплексу огд
- •30.Інженерно-технічні заходи цз на огд.
- •31. Способи підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу огд
- •32. Класифікація захисних споруд.
- •33. Призначення захисних споруд.
- •34. Ступінь захисту захисних споруд.
- •35. Визначення місткості сховищ.
- •36. Норми проектування сховищ.
- •37. Системи життєзабезпечення сховища.
- •38. Режими повітропостачання сховища.
- •39. Основні і допоміжні приміщення сховища.
- •40. Умови перебування персоналу в сховищах.
- •41. Мета проведення РіНр.
- •42. Види рятувальних та невідкладних робіт.
- •43. Технічні засоби для проведення РіНр.
- •44. Способи проведення РіНр.
- •45. Види знезараження.
- •46. Способи дезактивації, дегазації, дезінфекції.
- •47. Профілактика радіаційних уражень.
- •48. Речовини, що використовуються для знезараження.
27. Сутність стійкості огд у нс
Під стійкістю роботи промислового об'єкту розуміють здатність його у надзвичайних ситуаціях випускати продукцію в запланованому об'ємі та номенклатурі, а при отриманні пошкоджень, руйнувань або порушенні зв'язків по кооперації, відновлювати виробництво в мінімальні терміни.
Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності, розуміють здатність виконувати свої функції у надзвичайних ситуаціях.
28. Чинники , які впливають на стійкість роботи огд
- розташування ОГД відносно джерела руйнівного (вражаючого) впливу: хімічно небезпечний об’єкт, об’єкт атомної енергетики, склади НХР, район, який загрожує катастрофічним затопленням, селевим потоком і ін.;
- підготовленість об’єкту (розробка плану заходів) на випадок аварії, катастрофи, стихійних лих, характерних для даного району;
- надійність захисту робітників і службовців;
- здатність інженерно-технічного комплексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а у воєнний час вражаючих факторів зброї масового ураження;
- надійність систем постачання об’єкту всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, водою, газом, комплектуючими виробами і т.д.)
- стійкість і неперервність управління виробництвом, силами і засобами забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях;
- підготовленість об’єкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт по відновленню пошкодженого виробництва.
29. Норми проектування інженерно-технічного комплексу огд
З метою захисту населення і об’єктів господарювання розроблені та введені в дію норми проектування інженерно-технічних заходів ЦО для забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях, якими повинні керуватися міністерства, відомства, організації, установи, підприємства під час проектування та будівництва міст і об’єктів на всій території країни.
Норми проектування інженерно-технічних заходів (ІТЗ) забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях - це нормативні документи, які включають комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях. Вони знайшли своє відображення в законах, державних стандартах, нормах і правилах, галузевих інструкціях.
30.Інженерно-технічні заходи цз на огд.
Норми проектування Інженерно-технічних заходів забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях включають наступні основні заходи, які повинні враховуватись від час планування та будівництва ОГД, будівель і споруд, комунально-енергетичних мереж;
1. Розосередження всіх основних життєво важливих елементів промислового та міського господарства і розселення основних мас населення на великих площах, при цьому вирішальне значення повинні мати найбільш доцільна забудова населених пунктів та промислових об’єктів.
2. Дубльоване виконання важливих елементів життєвих систем ОГД в двох-трьох і більше видах, здатних в потрібний момент своїм виробничо-технічними можливостями замінити один одного.
3. Об’єднання комунікацій промислового та міського господарства в систему для безперебійного використання резервів у випадку руйнування одного з елементів будь- якої системи.
4. Безпосередній захист населення, робітників і службовців, які продовжують свою діяльність у надзвичайних ситуаціях.