- •1. Актуалізація на сучасному етапі розвитку суспільства, принципів гуманізму, народності, правдивості журналістики.
- •2. Взаємодія політики, преси, влади
- •3. Види інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації»
- •4. Визначення поняття «Засоби масової інформації».
- •5. Визначення поняття «Публічна інформація». (за яким законо м і ін фор)
- •6. Виникнення і становлення української журналістики.
- •7. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї.
- •9. Деклараційна, педагогічна і адвокатська журналістика
- •10. Джерела формування української журналістики.
- •11. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення.
- •12. Дієвість і ефективність як різні типи результативності діяльності журналістики.
- •13. Дієвість як результат безпосереднього організаційного впливу на різні соціальні інститути і посадових осіб.
- •14. Доступ до інформації за інформаційним запитом.
- •15. Економічні аспекти права на комунікацію.
- •16. Етика як система моральних і творчих принципів журналістської діяльності. (вопрос 17)
- •17. Етичні принципи засобів масової інформації.
- •18. Європейська конвенція з прав людини (1950).
- •19. Європейська конвенція з прав людини в контексті журналістсько діяльності.
- •20. Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.
- •21. Журналістика думки, власного погляду на проблеми і «нова» журналістика.
- •22. Журналістика і соціальні інститути суспільства. ( 20 вопрос)
- •23. Журналістика у системі економічних відносин суспільства.
- •24. Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності.
- •25. Журналістика як система засобів масової інформації.
- •26. Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України»
- •27. Закон України «Про інформацію».
- •28. Закон України «Про телебачення і радіомовлення в Україні».
- •29. Законодавча база преси.
- •30. Зміст поняття «журналістика».
- •31. Зміст та структура 10 статті Європейської конвенції з прав людини.
- •32. Конкуренція в межах сучасної системи змі.
- •33. Конституційні засади діяльності змі.
- •34. Критерії ефективності журналістики.
- •35. Механізм оприлюднення інформації розпорядниками.
- •36. Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.
- •37. Організація діяльності друкованих змі.
- •38. Основні види інформаційної діяльності.
- •39. Основні норми професійної етики журналіста.
- •40. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної інформації»
- •41. Основні положення Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •42. Основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної журналістики.
- •43. Політичні та соціальні причини щодо зародження та становлення української преси.
- •46. Поняття інформації як складової частини суспільних обов’язків і взаємодій.
- •47. Поняття інформації.
- •49. Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Усні і писемні форми інформації.
- •50. Пошукова журналістика і журналістика розслідування.
- •51. Права та обов’язки журналістів відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України»
- •52. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України.
- •55. Принципи журналістики.
- •57. Професійні якості журналіста.
- •67. Специфічні особливості різних засобів масової інформації.
- •68. Специфічні риси і складові майстерності професії журналіста.
- •69. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці.
- •70. Суспільство і соціальна інформація.
- •71. Сутність гуманістичної позиції журналістики.
- •72. Сучасні проблеми мас-медіа.
- •73. Сучасні проблеми свободи слова в Україні.
- •75. Сучасні теорії свободи преси та журналістської діяльності.
- •76. Форми власності у сфері журналістської діяльності.
- •78. Функції журналістики.
- •79. Функції кореляції і реклами .
- •80. Функції обслуговування і розважання.
- •81. Функція критики та контролю.
- •82. Характеристика критеріїв цінності інформації.
- •83. Характеристика основних видів інформаційної діяльності.
- •84. Юридичні аспекти права на комунікацію. (вопрос 29 – законодавча база, ку, єк)
24. Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності.
Термін «журналістика» походить від французького « Le Journal» - щоденник, газета. Поняття «журналістика» - це синтез ряду термінів, зокрема, «засоби масової інформації», «засоби масової комунікації», «засоби масового спілкування» («мас медіа») та ін. При цьому центральне місце у структурі системи основних категорій науки про журналістику посідає поняття «масова інформація». Масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Поняття власне «журналістика» - вид громадської діяльності щодо періодичного поширення соціальної інформації через канали масової комунікації (пресу, радіо, телебачення, кіно та ін.). Якщо коротко, то журналістика – це інформування, виробництво і поширення інформації. Життя вимагає від журналістів високої аналітичної культури зваженого конструктивного підходу, передусім до висвітлення тих гострих питань, до яких особливо чутливий читач. Від журналіста чекають не просто сумлінного мислення, насамперед глибокого осмислення і всебічного аналізу складних життєвих процесів.
25. Журналістика як система засобів масової інформації.
Система ЗМІ – це єдиний засіб здійснення єдиного процесу поширення ідей, вчень, теорій, суспільно значущої інфо, виховання громадських обов’язків. Сучасна журналістика як система – це сукупність усіх наявних у даний історичний момент органів масової інформації, функціонування яки спричинене суспільними потребами в інформації і попитом аудиторії. Поняття «журналістика» - це синтез ряду термінів, зокрема, «засоби масової інформації», «засоби масової комунікації», «засоби масового спілкування» («мас медіа») та ін. При цьому центральне місце у структурі системи основних категорій науки про журналістику посідає поняття «масова інформація». Масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Основне призначення системи журналістики – безперервне відображення суспільного життя, з усіма його суперечностями та конфліктами.
26. Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України»
Цей Закон створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України "Про інформацію" та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів. Стаття 1. Друковані засоби масової інформації (преса) в Україні. В цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Головне у Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні – це 2 стаття про свобода діяльності ЗМІ, у якій по суті проголошується ліквідація цензури: «Свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації. Друковані засоби масової інформації є вільними. Забороняється створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації. Не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими засобами масової інформації, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю.Стаття 3. Неприпустимість зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації. Друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для: поширення відомостей, розголошення яких забороняється статтею 46 Закону України "Про інформацію"; закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропаганди війни, насильства та жорстокості; розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі; розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь. Забороняється використання друкованих засобів масової інформації для: втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність; розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його представника. Законом надається право засновувати друковані засоби масової інформації широкому колу організацій і громадян. У ст. 8, зокрема, зазначається, що право на заснування друкованого засобу масової інформації належить: громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності; юридичним особам України та інших держав; трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції). Особа, яка заснувала друкований засіб масової інформації, є його засновником. Особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання, вважаються його співзасновниками. Важливою є стаття 26. Права та обов'язки журналіста редакції. Також стаття 43. Захист і охорона журналіста при виконанні службових обов'язків. Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов'язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом.
