2 Детектування односмугових сигналів (синхронне детектування)

Однополосними-модульованими сигналами є коливання, спектр яких має одну бічну смугу спектру АМК (верхню або ніжнюю).

При детектуванні такого сигналу амплітудним детектором на виході отримаємо постійну складову, пропорційну амплітуді mU_m/2 . Складова з частотою F не буде виділена. Для виділення складовій з частотою F необхідно зробити перенесення спектру односмугового сигналу з області частот, що несуть, в область низьких (що модулюють) частот (мал. 3.57), тобто здійснити перетворення односмугового сигналу за допомогою опорного коливання, частота якого рівна ƒ_оп = ƒ_н.

Для цієї мети зазвичай використовують кільцевий перетворювач частоти (мал. 3.58).

При подачі на кільцевий перетворювач двох коливань: односмугового з частотою (ƒн+F) і опорного з частотою ƒн+Fн у складі спектру буде присутнє коливання з частотою (ƒн+F) -ƒоп. При рівності ƒоп = ƒн частота цього коливання буде рівна F. Це коливання можна виділити з суми інших комбінаційних складових спектру за допомогою фільтру нижніх частот. Застосування кільцевої схеми обумовлюється тим, що на виході перетворювача буде менше комбінаційних складових, що покращує лінійність перетворення.

Методи відновлення несучого коливання

При детектуванні односмугових сигналів важливо, щоб частота опорного коливання ƒ_оп як можна точніше збігалася з частотою коливання ƒн. Неспівпадання ƒ_оп і ƒ_н на величину Δƒ викликає зсув спектру первинного сигналу також на величину Δƒ:

Це приводить до спотворень повідомлення. Величину ƒ_н називають помилкою у відновленні коливання несучої. Для якісного телефонного радіозв'язку допускається Δƒ< 10 Гц. Отже, генератор опорного коливання має бути високостабільним.

Щоб отримати таку стабільність, необхідно створювати дуже складний радіотехнічний пристрій, що працює в даному діапазоні частот. На практиці використовують декілька способів відновлення несучого коливання, при детектуванні ОМ сигналів:

1. За допомогою місцевого високостабільного гетеродина. В гетеродина передбачається ручне регулювання частоти. Це дозволяє операторові по якості прийому сигналу виробляти регулювання частоти місцевого гетеродина.

2. За допомогою фільтрації і посилення 3- або 10- процентного залишку, що передається разом з ОМ сигналом, несе коливання (пілот-сигнала).

Пілот-сигнал виділяється фільтром ПФ-2 (мал. 3.59), посилюється підсилювачем і використовується як опорне коливання.

3. За допомогою місцевого гетеродина, який синхронізується виділеним пілот-сигналом (мал. 3.60).

Умови роботи: смуга синхронізації гетеродина має бути більше абсолютної нестабільності частоти місцевого гетеродина. Цей метод найчастіше використовується в апаратурі зв'язку, оскільки немає необхідності в ручному регулюванні частоти гетеродина, і при пропажі пілот-сигнала система залишається працездатною за рахунок місцевого гетеродина.

0. Детектування коливань амплітудної телеграфії

Розрізняють два методи прийому коливань АТ: гетеродинний і тонального генератора. При гетеродинному методі (мал. 3.61) синусоїдальні коливання проміжної частоти при передачі струмових посилок за допомогою напруги гетеродина перетворяться в коливання звукової частоти.

Для цього частота гетеродина встановлюється відмінною від проміжної частоти сигналу, що приймається, на величину звукової частоти. Змінюючи в невеликих межах частоту гетеродина, оператор має можливість добитися висоти тону, найбільш сприятливого для слухового сприйняття сигналу, і забезпечити деяке ослабіння дії перешкод. Найбільш сприятлива частота тону для слухового прийому лежить в межах 750 - 1000 Гц.

При методі тонального генератора синусоїдальне коливання проміжної частоти при передачі струмових посилок модулюється напругою низької частоти тонального генератора з подальшим їх детектуванням амплітудним детектором (мал. 3.62).