
- •Основні положення закону України "Про охорону праці"
- •Основні завдання служби охорони праці.
- •3. Види інструктажів з охорони праці.
- •4. Основні норамтивні акти про охорону праці.
- •5. Основні поняття з охорони праці, їх терміни поняття.
- •6. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права
- •Дехтерук о.
- •8. Спринклерні установки, їх види, будова та принцип дії.
- •9. Дренчерні установки, їх будова і принцип дії
- •10. Розслідування та облік аварій на об’єктах господарювання.
- •12. Система засобів та заходів безпечної експлуатації електроустановок.
- •14. Професійні захворювання повязані з трудовою діяльністю.
- •15. Призначення і види первиних засобів пожежегасіння.
- •18. Методи радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання радіаційної небезпеки.
- •19. Особливості впливу іонізуючого випромінення на організм людини
- •20. Заходи та засоби захисту від іонізуючого випромінювання
- •21. Основні вимоги до протипожежних перешкод
- •23. Причини та наслідки ураження електричним струмом.
- •24. Засоби індивідуального захисту від враження електричним струмом.
- •25. Методи вимірювання штучної освітленості.
- •27. Лазерне випромінювання та його вплив на організм людини
- •29. Спецодяг та його види.
- •30. Профілактика травматизму на робочому місці.
4. Основні норамтивні акти про охорону праці.
Спеціальними законодавчими актами є державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП). Це — правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання.
Вимогам нормативних актів з охорони праці мають відповідати: умови праці на кожному робочому місці; безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання й інших засобів виробництва; стан засобів колективного та індивідуального захисту; санітарно-побутові умови.
Державні нормативні акти з охорони праці залежно від сфери дії поділяються на міжгалузеві та галузеві.
Міжгалузевий
нормативний акт про охорону праці — це
ДНАОП загальнодержавного користування,
дія якого поширюється на всі підприємства,
установи, організації незалежно від
відомчої (галузевої) належності та форм
власності.
Галузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації певної галузі.
Повний перелік чинних нормативних документів з охорони праці в Україні наведено в «Державному реєстрі міжгалузевих та галузевих актів про охорону праці» , який діє з 1995 р. Він включає 2000 нормативних актів (правил, норм, положень, інструкцій тощо), а також 350 міждержавних стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) і близько 40 Державних стандартів України (ДСТУ).
Функцію головної організації з опрацювання ДНАОП виконує Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який входить до системи органів державного нагляду за охороною праці. У кожній галузі народного господарства визначається базова організація з опрацювання нормативних актів про охорону праці.
Згідно із Законом України «Про охорону праці» (ст. 34) прийняття нових, перегляд і скасування державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці проводяться органами державного нагляду за охороною праці за участю інших державних органів. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.
Гайдук І.
5. Основні поняття з охорони праці, їх терміни поняття.
Важкість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.
Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.
Шкідливий виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання, виробничо зумовленого чи професійного, і навіть смерті, як результату захворювання.
Захворювання – це порушення нормальної життєдіяльності організму, зумовлене функціональними та/або морфологічними змінами.
Виробничо зумовлене захворювання – захворювання, перебіг якого ускладнюється умовами праці, а частота якого перевищує частоту його у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.
Професійне захворювання (профзахворювання) – це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Небезпечний виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров‘я працівника (гострого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.
Виробнича травма – пошкодження тканин, порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів. Як правило, виробнича травма є наслідком нещасного випадку на виробництві.
Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Григорчук В.