- •42)Соціальне районування території
- •43)Функціональне районування території
- •44)Поняття регіональних таксономічних рівнів у туризмі
- •45)Особливості регіонального менеджменту у туризмі
- •46. Особливості державного регулювання туристичної сфери
- •47. Моделі державного регулювання туристичної сфери
- •48)Досвід країн сусідів у державному регулюванні туристичної сфери
- •49)Факторний аналіз розвитку туризму в регіонах україни
- •50)Поняття свот-аналізу
- •51)Варіанти застосування свот-аналізу
- •52)Особливості стратегії розвитку туризму в регіонах України
- •53)Еколого-рекреаційне районування як метод систематичного управління
- •54)Особливості управління розвитком туризму на євро регіональному рівні
- •56. Державна стратегія регіонального розвитку в Україні
- •57)Економічний простір у регіональній економіці
- •59)Єврорегіон
59)Єврорегіон
Єврорегіон у даному випадку є найвищим рівнем організаційного оформлення транскордонних зв’язків. Узарубіжній і вітчизняній науковій літературі зроблено чимало спроб визначити поняття „єврорегіон”. „єврорегіон – це група муніципальних одиниць, що належать до держав по обидва боки кордону і мають спільну адміністративну структуру”. Також є таке визначення: „єврорегіони – це міждержавні транскордонні регіональні асоціації, які охоплюють прикордонні області і розвиваються за погодженими планами та проектами”.
Головними рисами, що характеризують єврорегіони як форму транско-
рдонного співробітництва:
- географічна – єврорегіон – це територія, яка має конкретне географічне
положення;
- політична – частини цієї території знаходяться під юрисдикцією сув-
еренних держав, що мають спільний кордон;
- адміністративна – в цьому сенсі єврорегіон утворюють прикордонні
регіони держав, що мають спільний кордон;
- функціональна – єврорегіон – форма транскордонного співробітництва,
причому вища організаційна форма такого співробітництва
60. Макроінструменти регіональної економічної політики.
Макроінструменти регіональної економічної політики – це диференційовані за регіонами параметри (нормативи, ставки тощо) й умови загальнодержавної податкової, кредитної, інвестиційної, соціальної політики. Інакше кажучи, для стимулювання економічного росту та підтримки проблемних регіонів встановлюють нижчі ставки оподаткування підприємництва, пільгові кредитні ставки, пільгові транспортні тарифи. Треба визнати, що існують значні відмінності між країнами щодо використання регіонально диференційованих макроінструментів. У більшості країн склад і параметри макроінструментів досить часто змінюється згідно із змінами, які відбуваються у макроекономічній політиці, та відповідно до фінансових можливостей держави.
Для стимулювання економічного зростання або для підтримки проблемних регіонів встановлюються знижені ставки податків на підприємництво, пільгові кредитні ставки, пільгові транспортні тарифи. Мета застосування таких стимулів - підняти конкурентоспроможність певних регіонів на внутрішніх т зовнішніх ринках.