![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Специфіка, рушійні сили і етапи процесу виховання
- •Переконання.
- •Позитивний приклад.
- •Вправа (приучення).
- •Схвалення та осуд.
- •Вимога і контроль за поведінкою.
- •Перемикання на інші види діяльності.
- •4. Організація самовиховання та самонавіювання
- •2. Методичні основи виховання учнівського колективу
- •Основні напрями виховання Громадянське виховання
- •Розумове виховання
- •Моральне виховання
- •Екологічне виховання
- •Статеве виховання
- •Правове виховання
- •Трудове виховання
- •Естетичне виховання
- •Фізичне виховання
2. Методичні основи виховання учнівського колективу
Педагогічним законом і методом організації, зміцнення та розвитку колективу слугують єдині педагогічні вимоги до школярів. На початку організації виховного колективу, всі основні педагогічні вимоги й імпульси обумовлені діяльністю педагога.
Центральною ланкою у становленні шкільного виховного колективу є учнівське самоврядування. В умовах розвитку демократії в школі можливі дві взаємодіючі системи самоврядування. Одна —шкільне самоврядування. До складу його різноманітних органів входять вчителі, учні, батьки, представники базових підприємств і громадських організацій.
Друга система – власне учнівське самоврядування, як самостійна організація життєдіяльності дітей.
Вищим органом учнівського самоврядування є загальношкільні збори або учнівська конференція виборних представників, на яких заслуховуються звіти про роботу органів самоврядування, ухвалюють накази, обирають органи управління. Виконавчим органам учнівського самоврядування є учнівський комітет (учком, рада старост, рада командирів) та його комісії. Найкрупнішими загальношкільними заходами є: загальношкільні збори, участь школи в районних чи міських заходах, робота в сільськогосподарських об'єднаннях і кооперативах, загальношкільні суботники, свята і дні відпочинку.
Учком відповідає за стан успішності, порядок і дисципліну, чергування і чистоту, сумлінність і активність учнів у шкільних справах. Безпосереднє практичне керівництво життям колективу учком здійснює за допомогою комісій, які займаються організацією тієї чи іншої ділянки в житті школи.
Колективним органом самоврядування в класі є класні збори, на яких обирається староста, який входить до складу шкільного учкому.
Залученню всіх учнів до активного життя загальношкільного колективу сприяє трудове змагання.
Ефективним засобом формування виховного колективу є посильна участь школярів у самообслуговуванні, в процесі організації якого враховуються вікові особливості дітей, не допускаючи перевантаження і хаосу.
Важливу роль у житті дитячого колективу, як відзначав А.С. Макаренко, відіграють традиції – уставлені і підтримувані всіма звичаї.
Організаційний критерій вимагає наявності загальної мети – перспективи розвитку колективу: спільної праці, суспільно корисної і загальної її організації; взаємозв'язку загально-колективного з трудовими колективами; розвинутого системного самоврядування; єдиної ідейно-політичної позиції.
Якісний критерій вимагає ряд опосередкованих показників: якість успішності; продуктивність праці, ефективність змагання; конфліктність у стосунках; естетика поведінки та інтер'єр; соціальна активність.
Моральний критерій виявляється в морально-психологічному кліматі колективу і психологічному стані кожної дитячої особистості: її цілеспрямованість; мажорно-емоційний стан; захищеність у колективі; творче ставлення до справи; індивідуальність; дисциплінованість і відповідальність.