Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_GTK.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
633.86 Кб
Скачать

43)Сутність та основні типи грошово-кредитної політики центрального банку

Грошово-кредитна політика НБУ ґрунтується на основних критеріях і макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного і соціального розвитку на певний період. До таких макроекономічних показників належать: обсяг ВВП, прогнозований рівень інфляції, розмір дефіциту державного бюджету та джерела його покриття, платіжний і торговельний баланси. У процесі здійснення грошово-кредитної політики НБУ використовує певний інструментарій, який охоплює: - визначення норм обов'язкових резервів;- процентну політику;- рефінансування комерційних банків;- операції з цінними паперами на відкритому ринку;- підтримання курсу національної валюти;- регулювання імпорту та експорту капіталу. Визначення норм обов'язкових резервів полягає в тому, що НБУ встановлює комерційним банкам та іншим кредитним установам нормативи обов'язкового резервування залучених коштів. Розмір обов'язкових резервів установлюється в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів. Резерв зберігається на кореспондентському рахунку комерційного банку в НБУ, проценти на обов'язкові резерви не нараховуються. Для різних видів залучених коштів можуть установлюватися різні норми обов'язкового резервування. Вимоги обов'язкового резервування можуть поширюватися на всі депозити чи на окремі їхні види залежно від тієї ролі, яка відводиться цьому інструментові в монетарній політиці НБУ.

44)Методи грошово-кредитної політики центрального банку

Методи грошово-кредитної політики центрального банкуреалізація грошово-кредитної політики центрального банку передба­чає використання різних методів впливу на кредитну діяльність комерційних банків. Методи грошово-кредитної політики:загальні і селективні. Загальні методи грошово-кредитної політики: політики облікової ставки, операції на відкритому ринку та зміна норм обов’язкових резервів. Політика облікової ставки – це регулювання оплати за позики, які центральний банк надає комерційним банкам, що впливає на їхню здатність розширювати кредитні операції. Механізм зміни облікової ставки центрального банку в залежності від типу грошово-кредитної політики:1)політика«дорогих» грошей, збільшення ставки, зниження обсягів кредиту­вання комерційних банків, зростання процентних ставок за кредитами комерційних банків, зменшення кредитних вкладень в економіку;2) політика «дешевих» грошей, збільшення попиту на кредити з боку комерційних банків, зниження процентів за кредитами комерційних банків, зростання обсягів кредитування економіки. Операції на відкритому ринку – купівля або продаж центральним банком цінних паперів з метою впливу на ресурси комерційних банків. Основними видами цінних паперів, з якими проводять операції на відкритому ринку: казначейські векселі, безпроцентні казначейські зобов'язання, облігації дер­жавних позик уряду і місцевих органів влади, облігації окремих приватних компаній, допущені до біржової торгівлі, першокласні короткострокові цінні папери. Механізм проведення операцій центральним банком на відкритому ринку в залежності від типу грошово-кредитної політики: 1)рестрикційна політика(продаж цінних паперів комерційним банкам, зменшення банківських ресурсів, скорочення кредитних вкладень);2)експансіоністська політика(купівля цінних паперів у комерційних банків, збільшення ресурсів банків, зростання обсягів кредитів, наданих суб'єктам ринку). Політика обов’язкових резервів – застосовується з метою забезпечення ліквідності банків та грошово-кредитного регулювання. Обов’язкові(мінімальні) резерви:1)це безпроцентні вклади комерційних банків у центральному банку, розмір яких встановлює­ться у визначеній пропорції до банківських зобов'язань;2)показник кредитної мультиплікації, який визначає рівень «затухання» коливань депозитної емісії, що виникає в результаті переказу коштів з рахунків комерційних банків; 3)засіб обмеження можливості кредитної експансії та депозитної емісії;4)забезпечують виконання функції страхування депозитів. Призначення політики обов'язкових резервів:1)забезпечення постійного рівня ліквідності комерційних банків;2)інструмент регу­лювання грошової маси .Зміна норм обов'язкових резервів – це регулює ресурси комер­ційних банків, що їх вони зобов’язані зберігати в центральному банкові. Рефінансування – це погашення старої заборгованості шляхом нових запозичень. Мета проведення рефінансування:1)пом'як­шення жорсткої політики обов'язкових резервів;2)поліпшити поточну ліквідність комерційних банків. Центральний банк для впливу на діяльність комер­ційних банків може використовувати кредити рефінансування. Кредити рефінансування: редисконтний кредит, ломбардний кредит і кредит фінансування. Селективні способи реалізації грошово-кредитної політи­ки центрального банку включають: 1)регламентацію умов ви­дачі окремих видів позик різним категоріям клієнтів;2)встановлення кредитних «стель» і граничних норм річного приросту позик;3)обме­ження окремих видів банківських операцій;4)встановлення граничної маржі під час проведення окремих типів кредитних операцій; 5)встановлення верхньої межі про­центних ставок на вклади або на кредити та деякі інші види обме­жень; лімітування операцій з обліку та переобліку векселів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]