Розділ 6
У молодій країні Україні одним із перших прийнятих законів був Закон “ Про охорону праці та навколишнього середовища”. Охорона праці відіграє велику роль у житті промислових підприємств. Вимоги забезпечення охорони праці повинні бути викладенні в технологічній документації та неухильно виконуватись на протязі усього технологічного процесу, включаючи операції контролю , транспортування, складування об'єктів обробки та збирання відходів виробництва.
Охорона праці в механічному цеху та при
виконанні зварювальних робіт.
Охорона праці – це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, забезпечуючи безпечність, збереження здоров’я та працеспроможності людини.
Охорона праці включає техніку безпеки і виробничу санітарію.
Техніка безпеки – система організаційних заходів та технічних засобів, які запобігають дію на працюючих шкідливих виробничих факторів.
Небезпечний виробничий фактор – фактор, дія якого на працюючого приводить до травми чи другому різкому погіршенню його здоров’я. До небезпечних виробничих факторів відноситься:
-рухомі машини та механізми;
-рухомі частини виробничого устаткування;
-рухомі заготівки, деталі та матеріали;
-гострі кромки та задирки;
-шорсткість на поверхні заготівок, інструментів та устаткування;
-підвищена напруга в електричних колах, замикання яких на землю може пройти через тіло людини;
-підвищений рівень статичної електрики;
-знаходження робочого місця на значній висоті відносно підлоги;
-підвищена чи понижена температура поверхні устаткування, матеріалів і т. д.
Виробнича санітарія - система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають чи зменшують дію на працюючих шкідливих виробничих факторів.
Шкідливий виробничий фактор – фактор, дія якого на працюючого в деяких умовах приводить до захворювання чи зниження працездатності. До шкідливих виробничих факторів на машинобудівних заводах відноситься:
-підвищена запиленість та загазованість повітря в робочій зоні:
-підвищена чи понижена температура;
-відносна вологість;
-барометричний тиск та степінь іонізації повітря в цій зоні;
-підвищений рівень шуму, вібрації на робочому місці;
-підвищений рівень теплових, ультрафіолетових, електромагнітних і електростатичних полів, іонізуючих випромінювань;
-відсутність та недостаток природного світла;
-недостатнє освітлення робочого місця системами штучного освітлення;
Причини нещасних випадків на підприємстві.
Організаційні:
-відсутність або неякісне проведення інструктажу та навчання, відсутність необхідної технічної документації, інструкцій по охороні праці і порушення правил техніки безпеки, а також режиму праці й відпочинку;
-незадовільна організація робочих місць; незабезпечення санітарно-гігієнічних норм праці, недостатній контроль охорони праці, порушення правил безпеки руху,технічної та лінійної експлуатації транспорту; непримінення засобів індивідуального захисту.
Державний контроль за виконанням норм і правил по техніці безпеки виконує інспекція Держтехнадзору за виконанням санітарних умов праці – Державна санітарна інспекція за нормами пожарної безпеки – Державна інспекція пожежної охорони.
Вимоги безпеки при роботі на металорізальних верстатах.
Для запобігання доторкування рук працюючих з рухаючимися пристосуваннями та інструментом при установці заготівок і знятті деталей повинні використовуватись автоматичні пристрої. При обробці заготівок, які виходять за межі устаткування, повинні бути встановлені переносні огородження та знаки безпеки по ГОСТ12.4.026-76
Стружку від металорізальних верстатів і з робочих місць треба прибирати механізованими засобами.
Для контролю розмірів оброблюваних заготівок під час роботи устаткування повинні бути спеціальні прилади, які дозволяють проводити заміри автоматично, без зняття деталей.
До виконання технологічних процесів обробки різанням допускаються особи відповідної професії та кваліфікації, які пройшли інструктаж та навчання. Навчання та інструктаж робітників, інженерно-технічних працівників та службовців безпеки праці проводять в відповідності з ГОСТ12.0.004-79.
Особи, які поступають на роботу, пов’язану з обробкою металів та їх сплавів з застосуванням ЗОР, підлягають обов’язковому попередньому і періодичному медичному огляду. Особи, які схильні до шкіряних захворювань, а також ті що мають інші противопокази, до роботи з ЗОР не допускаються.
Робочі яким по роду виконуваної роботи необхідно мати діло з переміщенням вантажів вантажопідйомними кранами та підйомними пристроями, повинні пройти навчання по спеціальності стропальника у відповідності з “Правилами побудови та безпечної експлуатації вантажопід’ємних кранів”, затвердженими Держтехнадзором, а також не рідше одного разу в 12 місяців проходить атестацію та мати посвідчення на право проведення цих робіт.
Захист від пилу та стружки.
Найбільш поширеним травмуючим фактором на металорізальних верстатах являються стружка та пил оброблюваного матеріалу. Для профілактики травматизму зону різання, токарних, фрезерувальних, протяжних, зубооброблювальних, відрізних, шліфувальних верстатів необхідно огороджувати.
Огородження захищають при вилітанні ЗОР, а також при поломці різального інструмента. Найбільш ефективні конструкції захисних пристроїв, суміщені з системами місцевої витяжної вентиляції та ті що забезпечують захист як від стружки так і від пилу. Ці пристрої відносяться до особливої групи захисних пристроїв - пилостружкоприймачів. Враховуючи те що особливу загрозу для порізів представляє зливна стружка, практикується зміна її форми шляхом дрібнення та завивання в спіраль. Це досягається приданням передній поверхні різця криволінійної форми, а також встановленням на передній поверхні постійних або регулюємих порогів. Стружка, попадаючи в канавку, повторює її форму і відхилюється канавкою, завивається в кільце. Якщо кільце не зустрічає якоїсь перегороди вільному руху, то стружка завивається в спіраль. При упорі кільця стружки в перегороду вона дробиться на окремі елементи.
В розробленому технологічному процесі під час електрозварювання деталей корпусу використовується місцева витяжна вентиляція. Застосування її основане на вловлюванні шкідливих речовин, які піднімаються до верху при тепло - вологовиділеннях і любих шкідливих речовин з тепловиділеннями, які утворюють стійкий піднімаючий потік. Місцева витяжна вентиляція повинна перешкоджати їх попаданню в зону дихання робочого.
Якщо джерело виділення шкідливих речовин є довгим при малій ширині, то для їх виділення використовують панель великої довжини. Для рівномірності всмоктування таку довгу панель складають з декількох секцій.
При зварювальних роботах на стаціонарних робочих місцях застосовується всмоктувач у вигляді поворотної панелі, який при допомозі телескопічного пристрою може бути вертикально переміщений і повернутий на кут 360.
Робоче місце електрозварника повинно бути в чистоті і порядку, не допускати нічого лишнього, що заважає роботі, а також в проходах і проїздах. Деталі і заготівки треба держати стійко на підкладках і стелажах, висота штабелів не повинна перевищувати півтори ширини чи півтора діаметра основи штабеля і у всіх випадках не повинна перевищувати 1 м. Зварні панелі недопустимо розміщувати біля газозварних шлангів і трубопроводів, які знаходяться під тиском, або по дільницях з високою температурою, а також поблизу кисневих балонів і ацетиленових генераторів.
Засоби індивідуального захисту при електродуговому ручному зварюванні, зона зварювання є джерелом травмування електрозварника випромінюванням і теплом зварювальної дуги і бризками розплавленого металу. Для захисту очей, шкіри, обличчя, голови та шиї зварювальника від випромінювання і бриз металу, а також часткового захисту органів дихання від безпосередньої дії виділяючихся при зварюванні парів металу, шлаку і аерозолі призначені захисні щитки. Щитки виготовляються наголовні і ручні. Щитки виготовляють випуклої форми, для того щоб вони добре захищали всі відкриті частини голови та шиї зварювальника. Для для захисту від негативного випромінювання в щитки вставляють скляні світлофільтри темно-зеленого кольору, які не пропускають випромінювання, але дозволяють бачити дугу, розплавлений метал і маніпулювати електродом для кращого формування шва. Необхідно мати на увазі, що випромінювання зварної дуги може травмувати очі робочих. Випромінювання дуги небезпечно на відстані 20 м.
Важливими засобами індивідуального захисту зварювальника є спецодяг та спецвзуття. Спецодяг виготовляється з матеріалу який захищає зварювальника від випромінювання та має протиіскрові нашивки. Для роботи зварювальник використовує фартух, який захищає від бриз особливо небезпечних при дуговій різці. Взуття повинно бути з неслизькою підошвою. Під час роботи зварювальник повинен бути з застебнутою курткою, не допускати оголення і ураження променями дуги відкритих місць. При використанні матеріалів, які виділяють значну кількість аерозолів (кольорових металів і сталей з цинком і цинковим покриттям та ін.) застосовують підсилену вентиляцію, яка забезпечує подачу чистого повітря до зварювальника. загальна вентиляція не завжди дає потрібного ефекту, тому застосовують засоби індивідуального захисту. Для цього використовують фільтрувальні респіратори. Необхідно відмітити, що робота з використанням респіратора викликає швидку втомлюваність робочого, тому в кожному випадку необхідно підбирати найбільш ефективний засіб захисту.
При виконанні зварювальних робіт виникають небезпечні і шкідливі виробничі фактори, які можуть привести до травми чи професійним захворюванням. Ручне дугове зварювання штучними електродами, зварювання в захисних газах, а також різка супроводжуються утворенням бриз та викидів розплавленого металу, ультрафіолетовим, видимим і інфрачервоним випромінюванням, виділення шкідливих речовин, підвищеним рівнем шуму та статичного навантаження на руку.
Електронебезпечність.
Електрика широко застосовується у всіх галузях народного господарства , у побуті , медицині та ін. ., тому питанням елекронебезпечності потрібно приділяти велику увагу.
Електронебезпечність – система організаційних заходів та засобів , що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму , електричної дуги , електромагнітного поля та статистичної електрики.
Електричний струм є травмонебезпечним чинником. Дія електричного струму на живий організм проявляється складно та багаточинно. Проходячи через тіло людини , струм може викликати судорожне скорочення м’язів , у тому числі м”язів серця, що іноді призводить до припинення діяльності серця та задихання.
Під дією струму виникають складні фізико-хімічні зміни в тканинах організму та у крові людини. Відома також теплова дія електричного струму .
Всі випадки травмування людини електричним струмом звичайно поділяють на дві основні групи :поразка внутрішнього характеру , так звані “ електричні удари” та зовнішні місцеві травми , опіки , металізація шкіри , електричні “знаки”.Можлива і комплексна дія струму , наприклад , електричний удар та опік. Найбільшу небезпеку для життя та здоров’я людини надають внутрішні поразки – електричні удари (шок).
Прийнято вважати безпечним для людини струм силою 0,1А, а вище є смертельним .
Опір людини складається з опору внутрішніх органів та шкіряного покрову , воно коливається в дуже широких межах . При всіх проектних розрахунках приймається опір людини , рівний 1000 Ом. Найбільш небезпечним вважається струм промислової частоти ( 40-60Гц.).
Для захисту людини від поразки електричним струмом є ціла система різноманітних методів та засобів , застосовуваних у залежності від характеру електроустановок та умов їхньої експлуатації. Усі ці засоби захисту можна поділити на дві групи : загальні засоби захисту для всіх працюючих на підприємстві , включаючи верстатників ; спеціальні засоби захисту електротехнічного персоналу.
У цехах та на ділянках із металорізальним устаткуванням застосовують як правило трифазну чотирьох провідну мережу з глухо-заземленою нейтральною точкою обмотки джерела струму напругою 220-380 В. Для такої мережі основним заходом , що забезпечує безпеку у випадку появи напруги на частинах , що не є струмоведучими, то навмисно з'єднуються з нульовим захисним провідником металевих частин устаткування (станин верстатів, корпусів електродвигунів , каркасів шаф, пультів керування),що можуть виявитися під напругою вище 42 В перемінного струму , тобто занулене .
Пристрої, що передбачаються на устаткуванні для з”єднання з нульовим проводом, повинні мати антикорозійне струмопровідне покриття. Принцип дії занулення складається з перетворення замикання на корпус устаткування в однофазне коротке замикання, із метою спрацювання автоматичного відключення ушкодженої установки від мережі. Таким захистом є плавкі запобіжники або автоматичні вимикачі, що встановлюються перед устаткуванням для його захисту від струмів короткого замикання. Час відключення устаткування від мережі , при захисті автоматичними вимикачами складає 1-2 сек.