6.Шлунково-кишкова кровотеча. Клінічні особливості. Принципи лікування. Догляд за хворим з шлунково-кишковою кровотечею.

Шлунково-кишкова кровотеча - виділення в просвіт шлунково-кишкового тракту великої кількості крові.

При виразці шлунку та дванадцятипалої кишки іноді бувають профузні кровотечі, коли частоково змінена кров у великій кількості виділяється через рот (блюванння «кавовою гущею» - гематомезіс), також буває випорожнення перетравленої крові - дьогтеподібний рідкий "зловонний" кал (мелена). Але частіше спостерігається незначна прихована кровотеча, при якій кров виявляється тільки при мікроскопічному дослідженні калових мас (реакція Грегерсона), або макроскопічно - кал дуже темний або чорний. Прихована кровотеча також проявляється явищами недокрів'я: загальна слабкість, запаморочення, блідість шкірних покривів, сильна спрага, ослаблені та часті пульс, дихання, падінняАТ, у тяжких випадках - різні види втрати свідомості (запаморочення, колапс та інш.), шок. Лікування Повний спокій. Застосування крвоспинних засобів (підвищують здатність крові згортатися). Екстрене транспортування до лікувального закладу, краще машиною Швидкої допомоги в супроводі медичного працівника.Для тимчасової зупинки кровотечі з варікозно розширених вен стравоходу використовують трьохканальний зонд Блекмора (Сенгстакена—Блекмора)^[2].Часто доводиться робити оперативне втручання^[3]: ендоскопічне або лапаротомне. Стандартом де-факто при виразкових кровотечах визнано ендоскопіче хірургічне лікування, яке дозволяє в 90% випадках при такому захворюванні уникнути лапаротомних операцій.При розширених венах стравоходу (синдром портальної гіпертензії) - блювання свіжою кровю (яскраво-червона). Додатково визначаються синдроми та симптоми захворюванняпечінки. Хворих з масивною кровотечею госпіталізують в хірургічне відділення. Показано дотримання суворого постільного режиму, за показаннями -переливання крові, введення хлориду кальцію, вікасолу. Сестра стежить, щоб у початковий період кровотечі хворі не приймали ніякої їжі. Надалі дозволяється холодна рідка їжа, що містить молоко, желе, яєчні білки. Дієта поступово розширюється. 

7.Тимчасові та остаточні методи зупинки кровотечі.

Тимчасові:

• Туга тампонада- застосовується як тимчасовий захід зупинки кровотечі, але в окремихвипадках, наприклад при кровотечах з носа, піхви, є методом остаточногогемостазу. В рану вводять один або кілька тампонів. Тампон фіксують зовнігнітючої пов'язкою або тимчасовими шкірними швами. Тампони можуть бути просочені препаратами, що підсилюють згортання крові: тромбіном, кальціюхлоридом. До кровоточить ранової поверхні може бути додана спеціальнакровоспинний губка, яку придавлюють марлевими тампонами.

• Тиснуча пов’язка- На рану накладають стерильну пов'язку, на неї великий кусок вати чи нсрозмотаний стерильний бинт і тісно забинтовують. При продовженні кровотечі (якщо бинт просочується кров'ю) поверх, не знімаючи попереднього, накладають ще один валик і забинтовують із ще більшим зусиллям.

• Притискання судин пальцем.- Цей метод базується на притисканні стінки судини в певних анатомічних точках між пальцем і кісткою . На кінцівках притискають судини вище рани,на шиї і голові нижче. Стискання судин проводять кількома пальцями.

• Максимальне «форсоване» згинання руки в локтевому чи ноги в колінному та тазобсдрснному суглобах з наступним закріпленням їх в такому положенні бинтом. Кровотеча послаблюється за рахунок перегинання артерій.

• Максимальне піднімання кінцівки вверх, що відносно знижує тиск і витікання, крові

• Накладання джгута.

Остаточні: механічні-перев’язка судини в рані, накладання лігатур), фізичні(термічні)-хірургічна діатермія, електроніж, хімічні-судиннозвужувальні препарати, біологічні-препарати добуті з крові(тромбін, фібринна плівка, гемо статична губка), комбіновані.