Міцна воля – твердий характер

Актуальність вивчення волі і вольових якостей в усі часи має велике значення, адже люди, що хочуть досягти успіхів і певних висот в своєму житті обв’язково повинні мати вольовий характер, вміти керувати собою у складних ситуаціях та не показувати своїх емоцій ні при яких умовах. Вольові якості допомагають людині повсякденно. Особистість, що має певні якості, сформовані волею обов’язково буде поміченою у соціумі, буде названа сильною, хороброю, терплячою, ініціативною, цілеспрямованою людиною. До таких людей завжди прислухаються, питають поради, радо розмовляють.

Тобто, саме воля і вольові якості непрямим чином впливають на наш характер. Що ж таке воля? “Воля- це свідоме управління людиною своєї діяльності та поведінкою, що виявляється у прийнятті рішень, подоланні труднощів і перешкод на шляху досягнення мети, виконання поставлених завдань”. Воля- це не постійна якість, її треба виховувати, бо воля додає сили людині, значущості, мудрості. З вольовою людиною приємніше спілкуватися.

Воля формує певні якості особистості, що отримали назву “вольових якостей особистості” . Вольові якості особистості- це сформовані в процесі надбання життєвого досвіду властивості особистості, пов’язані з реалізацією волі і подоланням перешкод на життєвому шляху.

В.К.Калін називає такі базальні (первинні) вольові якості особистості, як: енергійність , терплячість, витримка та сміливість.

Інші якості мають системний характер, пов’язаний з широким спектром функціональних виявів різних сфер. Такі вольові якості є вторинними, системними. Наприклад, хоробрість охоплює такі базальні вольові якості як сміливість, витримку, енергійність; рішучість- витримку та сміливість.

Отже, системними є такі якості як наполегливість, дисциплінованість, самостійність, цілеспрямованість, ініціативність, організованість. Але, при цьому важливо знати, що базальні вольові якості становлять підґрунтя системних якостей, їх ядро. Низький рівень будь-яких базальних якостей дуже ускладнює утворення більш складних, системних вольових якостей.

Тобто, людина не може бути рішучою та водночас несміливою, або ж самостійною та нетерплячою. Первинні вольові якості є основою вторинних, і без існування перших неможливе існування других.

Як було зазначено вище, воля і вольові якості непрямим чином впливають на наш характер. Характер- це підструктура особистості, утворена індивідуальною сукупністю стійких особистісних особливостей, які зумовлюють ставлення особистості до дійсності, і типовий для певної особистості спосіб поведінки. Характер складається з багатьох складових, таких, як: темперамент, виховання, захоплення, коло спілкування та багато інших. Не викликає сумніву, що темперамент- це природна основа характеру і тією чи іншою мірою він представлений у кожній його рисі як динамічна особистість. Але зводити характер до темпераменту неправомірно, оскільки, крім динамічної забарвленості, характерологічна дія виражає бачення, оцінки, бажання, ставлення людини до певного явища.

Існують різні думки з цього приводу, але нерідко характер зводиться до волі, яку називають “хребтом характеру”. Але не треба ототожнювати характер лише із волею, є багато інших складових характеру людини. Отже, існує такий ланцюжок: основа характеру- темперамент, а основа темпераменту- воля, адже саме такі вольові якості, як енергійність, наполегливість, рішучість, ініціативність та інші формують наш темперамент.

Зараз тема вольових якостей та волі є актуальнішою, ніж будь-коли, бо у період економічної світової кризи багато людей почуваються розгубленими, в той час, коли люди з вольовим характером швидко мобілізують свої сили, не впадають у розпач, проявляють рішучість, впевненість. Людина з міцною волею обов’язково “встоїть на ногах”.

Отже, треба виховувати в собі волю, вольові якості. Постійно, навіть того не помічаючи, ми розвиваємося як особистості, разом із тим відбувається розвиток свідомої вольової регуляції поведінки і в цілому активності особистості. Людина набуває здатності оцінювати себе, щоб керуватись у своїй поведінці не випадковим потягами, а системою засвоєних і прийнятих для себе правил і норм моральної поведінки.

Вольові якості стають компонентами й рисами характеру особистості. Вольова активність уже відповідає суспільним вимогам. Але які вольові якості і на якій стадії завершеності включаються в структуру характеру особистості- це залежить від багатьох обставин, зокрема й від перебігу процесу самоствердження, від соціального вибору та самовизначення, від самовиховання кожної особистості. Виховання волі- це процес виховання особистості загалом, а не певної якості. Позитивне значення для виховання волі мають цілеспрямовані вправи, пов’язані зі свідомим прагненням особистості навчитися володіти собою, опановувати вольовий спосіб поведінки. Важливою умовою розвитку волі є інтерес до самовиховання її. Існує чимало способів виховання вольової регуляції поведінки особистості в ситуаціях повсякденного життя. Кожну дію можна перетворити у вправу, якщо здійснювати її свідомо, а не за звичкою чи з почуття обов’язку. Призначення волі полягає в тому, щоб спрямовувати, а не в тому, щоб примушувати до чогось.

Як Виховати Волю і Характер

Перш за все зазначимо якості, якими успішний людина повинна мати: самовпевненість, твердість, непохитна спокій, рішучість, самовладання і сильна воля. Для зміцнення волі рекомендується робити не те, що хочеться, а те, що треба зробити. Це правило є дійсним і по відношенню до таких якостей, як самовпевненість і т.п. Наприклад, ви нерішучі. Щоб позбавитися від цієї слабкості, намагайтеся у всіх випадках життя проявляти рішучість і боротися зі своєю слабкістю. Ви не можете зважитися, не знаєте, як поступати. Твердо прийміть будь-яке рішення і приведіть його у виконання (в останньому вся суть). Іноді не скасовувати раз прийнятого рішення. Краще зробити помилку, прийняти не зовсім правильне рішення, ніж стати жертвою власного коливання. Почніть проявляти рішучість у випадках, в яких ви можете поручитися за успіх. Поступово переходите до більш важким дій, що вимагає твердого рішення. Самонавіювання перед сном і при м'язових вправах принесе вам значну користь, як при вихованні характеру, так і при розвитку волі. Точно так само можна поступово розвинути і інші якості. Постійно намагаючись подолати страх, ви врешті-решт зробити безстрашним. Якщо ви легко стривожились, соромливі, то намагайтеся ходити прямо, дивіться всім в очі, говоріть голосно і твердо, вкладайте в свої рухи всю вашу волю і енергію. Через короткий час сором'язливість заміниться самовпевненістю. Якщо ваші рухи і манери стрімкі, якщо ви постійно метушилися, то намагайтеся ходити, їсти і говорити повільно, вселяючи собі ці якості перед сном і спостерігаючи за своїми рухами і стримуючи себе. Незабаром це стане звичкою, і ви назавжди позбудетеся від стрімкості. Намагайтеся проявляти у всіх своїх рухах, словах і думках така якість, яким бажаєте мати, і скоро помітите, що воно вже є частиною вашого характеру. Завжди робіть так, як якщо б вже були таким, яким хочете стати. Перш, ніж приступити до розвитку волі, розглянемо шкоду, приноситься пристрастями; причини, що викликають їх, і способи боротьби з ними. Моральне очищення є однією з головних умов досягнення психічних феноменів. До числа пристрастей, що підлягають викорінення, відносимо: смуток і печаль, гнів, лінь, чуттєвість, заздрість, брехню, марнославство і гордовитість. Зневіра. Стан занепаду духу або зневіру опановує людиною, входить до його звичку, робиться як би пристрастю. Якщо людина не бореться з цим станом, підкоряється йому, то він губить цим свою енергію, фізичну і розумову. Рада - зосередьте увагу .. на думках радості і щастя (протягом 2-3 хвилин). Потім зробіть собі відповідне самонавіювання, в думці уявляючи себе веселим і життєрадісним. Після цього, щоб підняти енергію організму, - викликати легке збудження нервової діяльності, - потрібно вдатися до сонячного дихання (3 - 5 хвилин) або до м'язовому прийому. 

Печаль. Печаль - почуття більш гостре, ніж зневіру. Різниця між ними полягає в тому, що при зневірі причина цього стану прихована, невідома; тоді як в основі печалі завжди лежить ясно усвідомлював причина. Рада - міркування про шкоду такого почуття, як сум (2-3 хвилини), за яким слідує зосередження на думці, що наше вище "я" безсмертне і не схильне до земним стражданням (2-3 хвилини), напрямок уваги на що-небудь величне , що збуджує радість (наприклад, можна викликати уявне подання ясного сонячного дня, подумки дивитися на уявне безхмарне небо і намагатися піддаватися впливу цього радісного почуття, яке опановує людиною за подібних умов наяву), що потребують 3-5 хвилин. Потім дихання, яке супроводжується поглинанням енергії. Якщо печаль і зневіру часто опановують вами, потрібно щоденно (незалежно від настрою) користуватися самонавіюванням, вдаючись, у міру потреби, до збудливій дії сонячного дихання. Особливо корисним прийомом є спосіб, що служить для збудження нервової енергії й описаний вище. Гнів. Гнів буває трьох видів: 1) без зовнішнього прояву, 2) виявлений у слові і на ділі (запальність) і 3) тривалий гнів (злопам'ятство), що переходить в гіршу форму гніву - ненависть. При гніві людина втрачає значну частку енергії, більш значну, ніж при інших пристрастях (за винятком чуттєвості). Рада - якщо ваш гнів ще не встиг розростися, то порахуйте до 10, 15, 20, у прямому і зворотному напрямку, тобто 1, 2, 3 і т.д. до 10, а потім - 10, 9, 8, 7, і т. д. Повторіть це кілька разів. Поглинання енергії за допомогою дихання як не можна більш доречно в даному випадку. Повторіть цей дихальний прийом 5-10 разів, супроводжуючи його сильним напруженням черевних м'язів. Переконуйте себе щодня, що вас не дратують навколишні, що вас не можна розсердити, вивести з себе і т.п. Так як сильний гнів виробляє потрясіння нервової системи, послаблює енергію, рекомендуємо, щоб попередити ці наслідки і відновити порушену рівновагу, наступне: спочатку провести вправу плексуса, потім вдатися до місячного дихання (2-3 хвилини), потім до ритмічного (5 хвилин). Обжерливість, ненажерливість полягає в надмірному вживанні їжі в кількості більш значне, ніж це необхідно для фізичного існування. Сюди ж відноситься вживання їжі заради смакових відчуттів, не кажучи про те, що ненажерливість приносить фізичній організму значної шкоди (ожиріння тощо), воно сприяє посиленню таких пристрастей, як гнів і чуттєвість, і, крім того, притуплює розумові здібності, викликає млявість, лінь і є значною перешкодою на шляху до психічного розвитку, так як посилена діяльність шлунка забирає величезну кількість нервової сили, необхідної для процесу травлення, а задоволення пристрасті до їжі сильно ослаблює волю; Рада - поступове зменшення їжі, яка, проте, повинна бути поживною. Фізичні вправи на свіжому повітрі, які викличуть нормальний, а не надмірний апетит. Відволікання думок від подання смачних страв. Сонячне дихання виявляється в таких випадках вельми корисним. Посилюючи обмін речовин, воно сприяє згорянню жирів і усуває ожиріння.  Чуттєвість. Ні одна пристрасть не забирає у людини так багато енергії, як чуттєвість. Залишаючись цнотливим в думках, в словах і діях, людина зберігає величезну кількість нервових, ефірних і розумових сил. Продуктивна енергія, коли вона приборкала і підпорядкована, легко може бути перетворена в особливий вид енергії, званий "Оджас". Дія оджаса таке, що один може висловлювати високі думки прекрасним мовою, але вони не справляють враження на людей; іншого - не має ні красномовством, ні глибиною думки, але слова його зачаровують (особистий вплив). Це залежить від сили вихідного від людини оджаса. Порада - не вживайте гострих, збуджуючих засобів і м'яса .. Намагайтеся досягти повного панування над своєю фантазією і над своїм тілом у чуттєвому відношенні. При сильних нападах чуттєвості користуйтеся поглинанням енергії шляхом дихання.

На ніч потрібно робити самонавіювання спокійного сну без сновидінь. Слід також концентрувати статеву енергію в сонячному сплетінні. Зосередьте увагу на уявленні відволікання статевої енергії від статевих органів та напрямки її до сонячного сплетіння. Дихайте ритмічно, в думці уявляючи собі, як з кожним вдиханням сонячне сплетіння поглинає енергію. Через деякий час ви відчуєте що прямує до сонячного плексусу струм енергії. При бажанні використати цю силу потрібно дихати ритмічно, направляючи цей струм до голови (для посилення розумової діяльності), до хворого місця і т.п. Лінь. У більшості випадків лінь залежить від нестачі енергії або ж є поганою звичкою, результатом череводогідництва і пасивності. Вона ослаблює волю і енергію. Якщо причина лінощів полягає в слабкості нервової системи, в нестачі енергії, то кращим засобом є сонячне дихання (коли потрібно швидке піднесення енергії) і ритмічне дихання для щоденного застосування. У другому випадку рекомендуємо самонавіювання дією, напруга волі, а також фізичні вправи. Хорошим прийомом є боротьба з втомою. Незважаючи на втому, докінчите роботу і потім вже відпочивайте. Через деякий час ви абсолютно позбавитеся від ліні, а втому буде зникати по першій вимозі волі.

Заздрість. Заздрість - це бажання людини мати "щось", будь то предмет або яке-небудь гідність, якості тощо. що належить іншому; бажання, що супроводжується роздратуванням, образою, що дана особа володіє цим "щось", а він ні. Рада - так як заздрість сильно послаблює волю і поглинає силу, потрібно старатися бути байдужим до володіння чим би то не було: у думках, словесно і на ділі. Коли людина не шукає чого-небудь, то ця річ сама до нього прийде. Видалення думок заздрості, поглинання енергії й самонавіяння помотає позбутися від заздрощів. Головну роль грає уважне відношення (контроль) до своїх думок. Всяку думку, що має хоча б віддалене відношення до заздрості, потрібно придушити або вигнати зовсім і зосередитися на колі протилежних думок.

Брехня. Брехня буває трьох видів: 1) словесна, коли людина вводить в оману інших невірними поясненнями і тлумаченням фактів; 2) самообман - "несвідома брехня, при якій, обманюючи інших, людина починає вірити собі; 3) брехня життям, коли хто-небудь обманює інших своїми вчинками, діями, зовнішнім життям. Брехня опоганює розум і заважає вдосконаленню. Ніколи не брешіть, навіть в жарт. Всяка думка викликає вібрації, які залучають подібні ж вібрації. Свідомо обманює інших під кінець починає несвідомо обманювати і себе. Бажано по можливості бути правдивим, мислення, словесно і на ділі, щоб відбитки наших ідей, промов і справ, що відобразилися в аурі, не роз'єднались між собою; в яке разі вона б мала для продовження існування запозичити у нас нові сили. Таким чином, брехня - є справжнє самогубство в мініатюрі. Марнославство і гордовитість. Марнославство полягає в прагненні значити для інших або мати перевагу в чужому думці. Це змушує людину шукати увагу інших людей, жадати їх похвали і т.п., завдяки чому відбувається втрата психічних струмів.

Нерозривно з марнославством пов'язана гордовитість, за якої людина чинить промовистими думкою про своїй перевазі над іншими людьми. Пригнічуйте свою гордовитість, бо вона веде до помилкам, відштовхує від вас людей і розтрачує вашу силу. Пригнічуйте також прагнення почути схвалення своїх вчинків і т.п. Марнославство ставить у залежність від інших людей. Не задовольняє його, і ви збережете силу, яка приверне до вас увагу інших людей, без всякого з вашого боку зусилля. Що стосується зарозумілості, то пригадайте притчу про фарисея та митаря.

Грошолюбство - пристрасть до набуток, прагненню до надмірного придбання майна (пам'ятаєте Плюшкіна з "Мертвих душ"?). Грошолюбство є вкрай значною перешкодою духовного вдосконалення людини. Христос сказав, що швидше за канат пройде через вушко голки, ніж багатий потрапить у царство небесне.

Постійна турбота про земні блага відвертає увагу від вищих прагнень, притупляє піднесені нахили, розбещує розум і душу людини і робить його рабом обставин. Ось чому люди, які прагнули до пізнання вищих планів, проповідували зречення від матеріальних благ. Великий Вчитель велів Своєму учневі, запитавши його про шляхи порятунку, роздати маєток убогим і йти на Ним.

 Вправи для зміцнення волі:

1) Змішайте разом по жмені насіння (конопель, соняшників і т.п.), а потім, напружуючи волю, розберіть їх за сортами.

2) Щодня, в установах й організаціях, протягом 2-3 хвилин намагайтеся малювати одночасно однією рукою гуртки, другий - квадратики. Така вправа служить і для зосередження уваги, і для концентрації волі.

3) перебирайте чотки, вважаючи в той же час до 100, 200 і т.д.

4) Прийнявши зручне положення, повторюйте упівголоса або мислення яке-небудь слово, наприклад, священний склад "Ом", не зупиняючись і не відволікаючись, долаючи втому і лінь.

Ці вправи потрібно робити спочатку по 5 хвилин, а потім. збільшувати до 15 хвилин; останню вправу потрібно робити як можна довше, тому що воно не тільки розвиває волю, а й сприяє, зосередженню. Ці вправи виробляються не всі відразу, а по одному. Вивчивши перше (на що потрібно близько 1-2 тижнів), переходити до другого, потім до третього і т.д. Для розвитку волі застосовуються найрізноманітніші прийоми. Факіри сидять нерухомо і тримають підняті руки до тих пір, поки вони не затекут. Християнські та інші подвижники застосовують інші прийоми, наприклад, кладуть певне число земних поклонів або читають будь-яку молитву, по кілька тисяч разів на добу, стоять нерухомо на камені, дають обітницю мовчання і т.д. Правда, що ті й інші пояснюють свої дії різними молитвами, але, по суті, те, і інше зводиться до зміцнення волі. Вправи для розвитку волі зустрічаються в житті на кожному кроці; треба тільки вміти користуватися ними.

Ще кілька прийомів, що можуть застосовуватися зразками для інших вправі.

1) Коли вам хочеться говорити, змусьте себе мовчати.

2) Якщо хто-небудь образив вас, стримаєте себе.

3) Примушуйте себе виконувати неприємні роботи сумлінно і уважно, без роздратування.

4) Спробуйте відмовитися від їжі на добу і більше.

5) Спробуйте нічого не пити.

6) Якщо ви курите, то перестаньте курити.

7) Припиніть вживання вина, кава і т.п.

 Розвиток голосу. Голос є значним феноменом для впливу на інших. Деякі люди звуком свого голосу можуть викликати рід чарівності, якому піддаються не тільки окремі особистості, але й люди. Коли ви хочете переконати що-небудь, то повинні говорити чітко, твердо і переконливо, висловлюючись коротко і зрозуміло, владним, що не терпить заперечення тоном: індійські йоги володіють сильним, чистим і звучним голосом. Це залежить від того, що вони практикують особливу вправу, що розвиває голос, що робить його м'яким і мелодійним. Ця вправа полягає в наступному.

Потрібно вдихнути повітря повільно, але сильно, через обидві ніздрі, намагаючись вдихати як можна продолжігельнее. Потім слід затримати дихання на 2 - 3 секунди і видихнути повітря з силою, одним подихом, через широко відкритий рот. Повторюйте цю вправу щодня по кілька разів на день.

Щоб зробити голос переконливим, треба вкласти в нього те або інше почуття; рекомендуємо віддалитися в відокремлене приміщення, в якому вам ніхто не заважатиме. Потім, уявіть собі, що перед вами знаходиться співрозмовник. Почніть говорити голосно, твердо, вкладаючи всю вашу волю в вимовні слова, для вправи вибирайте відповідні фрази. Наприклад, якщо ваш голос нерішучий і слабкий, якщо вам треба відмовити кому-небудь або з гідністю просити про що-небудь, то скажете рішуче зі своїм уявним співрозмовником, твердо відмовляйте йому, повторюйте одну й ту ж фразу кілька разів, намагаючись вкласти в голос всю вашу душу. При цьому вправі треба говорити набагато голосніше, ніж звичайно. Якщо після подібного вправи вам доведеться мати з ким-небудь розмову, пояснення тощо, доведеться кому-небудь відмовляти або що-небудь просити, ви побачите, що ваш голос буде твердим, сильним і рішучим. При розмові ніколи не слід поспішати. Краще повільно, чим дуже швидко. Ще одне зауваження. Якщо хто-небудь при розмові з вами стане підвищувати, голос, то ви почніть говорити тихіше і повільніше, спокійніше, і ваш співрозмовник теж заспокоїться. Крім того, треба навчитися вміти мовчати. Припустимо, що ви почали розмовляти про предмет, що цікавить вашого співрозмовника. Як тільки заговорить він на свою улюблену тему, замовкніть, слухайте, не перебивайте і не заперечуйте.

Для розвитку голоси можна рекомендувати щось в роді вібраторних масажу. Майже закривши рот, залишаючи маленький прохід (складіть губи так, як складають їх, коли свистять), щоб співати з силою звуки: б-б-б, в-в-в, г-г-г, д-д-д,. н-н-н, м-м-м і т.п., на скільки вистачить дихання, і переходячи від одного до іншого. Відпочиньте, зітхніть, як можна більше повітря і починайте знову. Прикладіть всі сили, щоб навчитися вкладати в свій голос будь-яке почуття, будь-який вираз. Кожна ваша, слово має бути розрахованим навіюванням.

Жест. До області жесту ми відносимо зовнішні прояви волі, які, наприклад, некеторию свідомі руху (жестикуляція, застосовувана в цілях пояснення будь-чого і т.п.), а також несвідомі дії на тіло (хода, певне вираження поглядів і пр.). Кожному відомо, яке значення має рішучий, величний вигляд. Кожен такий людина справляє сильніше враження, ніж метушливий, позбавлений витримки. Потрібно завжди мати серйозне, тверде вираз обличчя. Ніщо так сильно не відштовхує людей, як зле, похмуре обличчя, але стороння посмішка свідчить швидше про нестачу гідності, ніж про доброту. Лицо должно быть спокойным, ласковым, но серьезным. Нужно упражняться перед зеркалом, придавая своему лицу, серьезное и твердое выражение и удерживая это выражение, как можно дольше. Что касается походки, то она должна быть твердой, уверенной, неторопливой, важной. Движения и манеры должны быть плавными, спокойными, проникнутыми чувством собственного достоинства, уверенностью и энергией. Во всех движениях нужно проявлять силу воли и самоуверенность.