1.3. Нормування годівлі тільних корів у сухостійний період

Норми годівлі корів в останні два місяці тільності (сухостійний період) передбачають задоволення їхньої потреби в харчуванні для підтримки життя, розвитку плода й створення резервів. Рівень годівлі тільних тварин залежить від їхньої вгодованості й очікуваного рівня продуктивності. До отелення сухостійні корови повинні мати гарну вгодованість. За період сухостою коровам необхідно збільшити живу масу приблизно на 10%, що забезпечується середньодобовим приростом в 800-900 р.

Для розрахунку фізіологічної потреби тільних корів у сухостійний період у поживних речовинах і енергії можна користуватися формулами, розробленими проф. В.Н. Бакановим. Згідно із цими розрахунками потреба корів у підтримуючому кормі становить (кормових одиниць) 0,48 + 0,94 Q - 0,022 Q2, де Q - живаючи маса корови в центнерах. При цьому розраховуючи на 100 кг живої маси корові потрібно в добу 60 г. перетрав'яного протеїну. На додаток до підтримуючого корму для розвитку плода й створення резервів корові необхідно: при плановому річному удої до 3000 кг молока - 3,6 корм. од. і 400 г. перетравного протеїну; при надоях від 3001 до 4000 кг і від 4001 до 5000 кг відповідно 4,05 корм. од. і 450 г., 4,56 корм. од. і 500 г. перетравногоого протеїну. Розраховуючи на 1 корм. од. раціону повинно припадати не менш 9 г кальцію, 5 г фосфору, 45 мг каротину, 6 г кормової солі (додатково сіль-лизунець досхочу). Однак ці норми варто розглядати як мінімально припустимі. У практиці тваринництва використовують деталізовані норми годівлі, які істотно вище наведених мінімальних норм, що гарантує забезпеченість тільних корів всіма живильними речовинами й енергією.

У раціони тільних корів у сухостійний період включають сіно гарної якості (краще з бобових і злаково-бобових трав) і соковиті корми. Розраховуючи на 100 кг живої маси тварини дають 1-1,5 кг сіна (можна згодовувати сіно досхочу), 3-4 кг силосу й сінажу й 1,5-2 кг коренеплодів. Норму концентратів установлюють залежно від очікуваної продуктивності корів. Варто звертати увагу на збалансованість раціонів, особливо в стійловий період, по вітаміні D. Тварини повинні бути забезпечені водою температурою не нижче 8°С.

При нижче середній вгодованості додатково дають 1-2 корм, од., на добу на тварину з відповідним збільшенням інших поживних речовин.

У літній період сухостійним коровам згодовують до 45 кг трави (краще на пасовищі) і до 2,5 кг концентратів; при нестачі зелених кормів тварин підгодовують силосом, коренеплодами й відходами овочівництва.

За 7-10 днів до отелення з раціону тільних корів виключають соковиті корми, у першу чергу силос і сінаж, а за 2- 3 дні припиняють дачу концентратів.

Орієнтуючись на швидку вигоду, корів або довго не запускають, або після запуску скорочують поживність раціону, виправдуючи це зниженням надоїв. Положення нерідко ускладнюється недоброякісністю зелених кормів внаслідок неправильного їхнього зберігання або наявності в них надлишку нітратів і нітритів. При дачі твариною таких кормів частішають післяпологові ускладнення, телята народжуються кволими, часто гинути, а матерям загрожує остеомаляція, що різко порушує їхні відтворні функції. Тому дуже важливо при заготівлі кормів зберегти високу їхню якість.

Особливо негативно впливає на відтворення нестача в організмі сухостійних корів каротину й жиророзчинних вітамінів (A, D, E, F), що, на жаль, зустрічається досить часто. У підсумку на всіх етапах відтворення відбуваються непоправні втрати. Тому, у випадку дефіциту цих вітамінів і каротину в організмі корів потрібно заповнити їхній недолік, забезпечивши нормальний вміст у крові тварин протягом 45 днів сухостою й далі аж до наступного плідного запліднення. [7].

У багатьох господарствах, незважаючи на проведення певних заходів щодо підвищення виходу теляти, проблема відтворення далеко не вирішена. Кількість корів з міжотельним інтервалом понад 12 мес. становить 33-47%, вибракування корів - 26-35%. Основна причина вибракування - зниження молочної продуктивності через збільшення сервіс-періоду внаслідок багаторазових безрезультатних запліднень або повної втрати відтворної здатності. Зі збільшенням надоїв передчасне вибракування корів зростає більш ніж в 2 рази. Із другої лактації із череди вибувають найбільш продуктивні особини. Взагалі тривалість використання корів у середньому становить лише 3,5 лактації, при цьому отримано 4,3 теляти на корову. При такому зниженні довголіття корів і з урахуванням середнього віку запліднення теличок окупність витрат на вирощування корів стає досить проблематичною. Основними причинами зниження відтворних функцій виявилися:

- порушення обміну речовин,

- післяпологові ускладнення й захворювання корів,

- недоліки в організації виробництва й запліднення [2].